Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.05.2024 р. № 2694/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                Товариства щодо визначення доходу платника єдиного податку третьої групи (юридична особа) в умовах здійснення операцій, пов’язаних з  наданням послуг, виконанням робіт за договорами комісії, доручення або агентськими договорами, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи та  має намір укласти Договір комісії або Агентський договір чи Договір доручення, за яким платник податків буде виступати комісіонером/агентом/повіреним, а комітентом/принципалом/довірителем буде іноземна компанія (нерезидент України), предметом договору буде укладання договорів на виконання будівельно-монтажних робіт (підрядних) від імені комісіонера/агента/ повіреного в інтересах та за рахунок комітента/принципала/довірителя, за що комісіонер/агент/повірений отримає винагороду. За даним договором Товариство на свій рахунок, окрім винагороди, отримає кошти для оплати виконавцю (підряднику) будівельно-монтажних робіт та обладнання, за договорами на виконання будівельно-монтажних робіт.   

       Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Який правильніше договір з податкової точки зору укласти в даному випадку Договір комісії або Агентський договір чи Договір доручення?
2. Чи має право платник податків, як платник єдиного податку  третьої групи, укласти Договір комісії, за яким платник податків буде виступати комісіонером, а комітентом за даним договором буде іноземна компанія (нерезидент України), предметом договору буде укладення договорів на виконання будівельно-монтажних робіт (підрядних)?
3. Чи є сума коштів, яка буде отримана платником податків за Договором комісії для подальшої сплати за договорами на виконання будівель-монтажних робіт, транзитними коштами?
4. Чи є сума коштів, яка буде отримана платником податків за Агентським чи Договором доручення для подальшої сплати за договорами на виконання будівель-монтажних робіт, транзитними коштами?
5. Чи не буде сума коштів, яка буде отримана  платником податків за  Договором комісії/Агентським договором/Договором доручення для подальшої сплати за договорами на виконання будівель-монтажних робіт, включена до доходу платника податків?
6. Чи не буде вважатися перевищенням ліміту по доходу, який передбачений п.п. 3 п. 291.4 ст. 294 Кодексу, зарахування на  рахунок  платника податків  транзитних  коштів?

 

 

Щодо першого-шостого питання

Правове регулювання господарських відносини, зокрема, укладання договорів комісії, доручення  та агентських договорів регулюється Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ).

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (частина перша ст. 1011 ЦКУ).

Частиною 1 ст.1012 ЦКУ визначено, що договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

При цьому, істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну  (частина 3 ст.1012 ЦКУ).

Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (частина перша ст. 1013 ЦКУ).

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя (ст. 1000 ЦКУ).

Повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги (ст. 1002 ЦКУ).

Комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє (частина 1 ст. 295 Господарського кодексу України (далі - ГКУ)).

За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (частина 1 ст. 297 ГКУ).

Відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором (частина 1 ст. 301 ГКУ).

Особливості застосування спрощеної системи визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу визначено, що доходом платника єдиного податку для юридичних осіб є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3  ст. 292 Кодексу.

Пунктом 292.4 ст. 292 Кодексу визначено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) ( абзац 1 п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Разом з тим, відповідно до п. 291.6 ст. 291 Кодексу платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Таким чином, якщо Товариство при здійсненні господарської діяльності використовує правочини у вигляді договорів, то  при укладанні такі договори повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

Норми Кодексу не містять заборони щодо укладання договору комісії, за яким платник єдиного податку третьої групи буде виступати комісіонером, а комітентом буде нерезидент України.

Особливістю договорів комісії, як і договорів доручення, агентських договорів, є те, що за ними право власності на товар чи послугу не переходить до комісіонера (повіреного). За посередницькі послуги комісіонер (повірений) отримує винагороду від комітента (довірителя), яка і є його доходом.

Отже, у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

При цьому кошти, які отримує Товариство від комітента/принципала/довірителя для виконання або організації виконання визначених договором послуг, вважаються транзитними і право власності на такі кошти до Товариства не переходить. Транзитні кошти, які одержуються Товариством від комітента/принципала/довірителя для виконання або організації виконання визначених договором комісії/Агентським договором/Договором доручення послуг, не включаються до обсягу доходу платника єдиного податку-юридичної особи третьої групи.

Для цілей оподаткування, у відповідності до п. 44.1 ст. 44 Кодексу зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).