Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.05.2024 р. № 2709/ІПК/16-31-04-02-05

Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю щодо нарахування податкових зобов’язань згідно зі статтею 199 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) при реалізації в процесі виробництва утвореного металобрухту, повідомляє.

Як зазначено у зверненні підприємство є сільськогосподарським виробником з основним видом діяльності "КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крiм рису), бобових культур i насiння олiйних культур". В процесі виробництва утворюється металобрухт, а саме: запчастини б/в, акумулятори  б/в, металобрухт від застарілої (списаної) техніки. Всі ці складові є собівартістю, вирощеної та згодом реалізованої продукції, яка при реалізації була оподаткована податком на додану вартість (далі – ПДВ).                                                                      

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи потрібно робити розподіл ПДВ с/г виробнику при реалізації утвореного металобрухту?

2. З якого періоду потрібно проводити перерахунок згідно зі статтею 199 ПКУ, яким чином нараховувати податкові зобов’язання?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Статтею 5 ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, інформації, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ  встановлено статтями 187, 198, 199 і 201 розділу V ПКУ.

 

Щодо питання 1

Законом України № 1914-IX від 30.11.2021 «Про внесення змін до ПКУ та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914-IX) виключено абзац третій пункту 199.6 статті 199 ПКУ (норма якого діяла до 01.01.2022 року), згідно з яким правила статті 199 не застосовувалися до операцій «на постачання платником податку відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій».

Враховуючи наведене, платники ПДВ, які з 2022 року здійснюють реалізацію відходів та брухту чорних і кольорових металів, які утворилися внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість відповідно до абзацу першого пункту 23 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, зобов’язані здійснювати нарахування податкових зобов’язань згідно з підпунктом б. пункту 198.5 статті 195 та пунктом 199.1 статті 199 ПКУ з урахуванням змін, внесених Законом № 1914-IX.

Згідно з пунктом 189.10 ст. 189 ПКУ якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ.

Пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово до 01 січня 2027 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД.

Переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2022 року № 337).

Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, звільняються від оподаткування ПДВ.

При цьому металобрухт – це непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів(стаття 1 Закону України від 05 травня 1999 року № 619-XIV «Про металобрухт»).

Порядок пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях, а частково в неоподатковуваних ПДВ операціях встановлено статті 199 ПКУ.

Відповідно до пункту 199.1 статті 199 ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Пунктом 199.2 статті 199 ПКУ передбачено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Згідно з пунктом 199.3 статті 199 ПКУ платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.

Враховуючи викладене, якщо у платника ПДВ, внаслідок розібрання (демонтажу) ліквідованого необоротного активу, утворюється брухт чорних і кольорових металів, який надалі постачається на митній території України із застосуванням режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, то у такого платника ПДВ виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ згідно з пунктом 199.1 статті 199 ПКУ за придбаними з ПДВ товарами/послугами, що використовуються як в оподатковуваних ПДВ операціях, так і неоподатковуваних ПДВ операціях (операціях з постачання брухту чорних і кольорових металів).

 

Щодо питання 2

 

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

Відповідно до пунктів 201.14 і 201.15 статті 201 розділу V ПКУ платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з розділом V ПКУ.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 розділу ІІ ПКУ.

Оскільки норма абзацу третього пункту 199.6 статті 199 ПКУ діяла до 01.01.2022 року, то відповідно з 01.01.2022 року потрібно здійснювати визначення частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях відповідно до пункту 192.2 статті 192 ПКУ.

Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку (пункт 199.5 статті 199 ПКУ).

Крім того, пунктом 42 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ встановлено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені до 1 липня 2015 року необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку здійснює перерахунок частки використання таких необоротних активів у оподатковуваних операціях, розрахованої відповідно до п. 199.2 та п. 199.3 ст. 199 ПКУ (виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій) за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію).

Пунктом 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1307), визначено, що у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об'єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної у графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки «2» у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 199.1 статті 199 ПКУ.

У зведених податкових накладних, у яких зазначено, зокрема, код ознаки «2», у графі у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", рядок "Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта" не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

У розділі Б таких зведених податкових накладних графи 3 графи 3.1, 3.2, 3.3, 5-9 не заповнюються.

Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).

До податкової звітності з ПДВ належать, зокрема податкова декларація з ПДВ (далі – декларація) з додатками (п. 6 розд. І Порядку № 21).

При цьому відповідно до п. 11 розд. ІІІ Порядку № 21 додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.

Форма декларації передбачає, зокрема при заповненні рядків 4.1, 4.2, 4.3 подання додатків:

відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1) (додаток 1);

розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д6) (додаток 6).

При цьому, додаток 1 подається у разі нарахування у звітному період податкових зобов’язань, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) не зареєстровано податкові накладні.

Подання додатку 6 до декларації, за наявності підстав для застосування статті 199 ПКУ), є обов’язковим:

в першому звітному періоді року;

в останньому звітному періоді року (періоді зняття з обліку платника податку);

в звітному періоді, в якому вперше декларуються оподатковувані та неоподатковувані операції.

У разі нарахування податкових зобов’язань тільки відповідно до вимог пункту 198.5 статті 198 ПКУ додаток 6 не подається.

Пунктом 10 розд. III Порядку № 21 визначено, що розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях відображається у додатку 6 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д6)» до декларації з ПДВ.

Розрахунок частки використання для проведення перерахунку за підсумками року здійснюється у рядку 3.1 таблиці 1 додатка 6 до декларації з ПДВ.

Податкові зобов’язання, нараховані протягом року згідно з пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 ПКУ, зазначаються у рядку 4.1 декларації, якщо для нарахування податкових зобов’язань застосовується ставка податку 20 %, та у рядку 4.2 декларації, якщо застосовується ставка 7 %. В цих рядках відображається і коригування податкових зобов’язань, нарахованих відповідно до пункту 199.1 статті 199 ПКУ, у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, повідомляємо, що у разі, якщо у Товариства під час процесу виробництва готової продукції утворюються відходи та/або брухт чорних і кольорових металів, які надалі постачаються на митній території України із застосуванням режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, то у Товариства виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання зведеної податкової накладної за правилами, встановленими:

- пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ - у випадку, якщо Товариством придбавалися з ПДВ товари/послуги призначені виключно для використання у таких звільнених від оподаткування ПДВ операціях (постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів);

- пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ - у випадку, якщо придбані Товариством з ПДВ товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях (постачання готової продукції), а частково у таких звільнених від оподаткування ПДВ операціях (постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів).

Статтею 199 розділу V ПКУ визначено, що платники ПДВ, які здійснюють одночасно операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються ПДВ, а також операції, які не підлягають оподаткуванню ПДВ, зобов’язані нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до вказаної норми.

Таке нарахування здійснюється протягом року у разі придбання товарів/послуг, які призначаються для одночасного використання як в оподатковуваних, так і в неоподатковуваних ПДВ операціях.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).