Державна податкова служба України розглянула звернення щодо питань, пов’язаних зі здійсненням операцій з надання матеріально-технічної допомоги (далі – МТД), та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як викладено у зверненні, Асоціація є неприбутковою організацією, не є платником ПДВ. Між Асоціацією як реципієнтом проєкту МТД та нерезидентом – виконавцем проєкту МТД укладений меморандум про взаєморозуміння (далі – Меморандум), згідно з яким Асоціація отримує МТД у вигляді рухомого майна (спецтехніки) для подальшої її передачі нещодавно звільненим, прифронтовим та прилеглим до них громадам. Вся отримана Асоціацією техніка передається окремим органам місцевого самоврядування за договорами позички (безкоштовно) з метою виконання умов Меморандуму. Згідно з реєстраційною карткою проєкту МТД така картка діє до завершення дії Меморандуму.
З огляду на викладене, Асоціація просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1) чи припиняється дія пільги з ПДВ після закінчення дії Меморандуму та реєстраційної картки?;
2) якщо після завершення дії Меморандуму рухоме майно (спецтехніка) буде передано остаточно у власність громадам згідно з договором дарування, то чи буде діяти пільга з ПДВ?;
3, 5) чи виникнуть у такому випадку додаткові податкові зобов’язання з ПДВ?;
4) чи повинна Асоціація реєструватися платником ПДВ після завершення дії Меморандуму?;
6) якщо після завершення дії Меморандуму рухоме майно (спецтехніка) буде передано остаточно у власність громадам згідно з договором дарування, то чи будуть виникати податкові зобов’язання з ПДВ?;
7-9) які операції повинні враховуватися при обрахунку обсягів оподатковуваних операцій для обов’язкової реєстрації платником ПДВ?;
10) якщо Асоціація зареєструється платником ПДВ, то яким чином повинна бути визначена ним база оподаткування ПДВ у разі безоплатного дарування рухомого майна (спецтехніки)?;
11) в абзацах другому та третьому пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ зазначені два види операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ, у чому полягає їх різниця?
Разом з тим, звернення містить суперечливу інформацію, зокрема, з огляду на описану у зверненні ситуацію отримане Асоціацією рухоме майно (спецтехніка) передається окремим органам місцевого самоврядування за договорами позички (безкоштовно) з метою виконання умов Меморандуму. Водночас у питанні 2 зазначено, що зазначене майно передається у власність громадам згідно з договором дарування.
У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1-5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Згідно зі статтею 827 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 ЦКУ, якою визначено загальні положення про найм (оренду).
Відповідно до статті 717 ЦКУ за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Порядок отримання права на звільнення від оподаткування операцій, що здійснюється в рамках проєктів МТД, регламентується Порядком залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі – Порядок № 153).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 153 виконавцем проєкту є будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проєкту (програми), у тому числі на платній основі; реципієнтом є резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проєктом (програмою); МТД є фінансові та інші ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються партнерами з розвитку на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України; проєктом є документ, яким визначаються спільні дії учасників проекту (партнерів з розвитку, виконавців, бенефіціарів, реципієнтів), а також ресурси, необхідні для досягнення цілей надання міжнародної технічної допомоги, у тому числі співфінансування з інших джерел, протягом установлених строків.
Проєкти (програми) підлягають обов’язковій державній реєстрації, яка є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України (пункти 11, 12 Порядку № 153). Державна реєстрація проектів (програм) провадиться Секретаріатом Кабінету Міністрів України (пункт 13 Порядку № 153).
Пунктом 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» – «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з:
постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі:
ввезення товарів на митну територію України;
вивезення товарів за межі митної території України.
Під безоплатно наданими товарами розуміються, зокрема товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів (підпункт 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Відповідно до абзаців другого та третього пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ, зокрема для операцій з:
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 розділу V ПКУ (пункт 201.8 статті 201 розділу V ПКУ).
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ та анулювання такої реєстрації регулюється статтями 180 − 184 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників ПДВ, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.
Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов'язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у підпункті 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пункті 180.1 статті 180 розділу V ПКУ. Так, відповідно до підпунктів «а» та «г» підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ такими особами для цілей розділу V ПКУ є, відповідно, юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, та постійне представництво.
Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.
Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа (крім особи, яка є платником єдиного податку першої − третьої групи), у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).
Згідно з пунктом 182.1 статті 182 розділу V ПКУ якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ не є платником ПДВ у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник ПДВ, така реєстрація здійснюється за її заявою.
Щодо питання 1
Підставою для реалізації права на отримання податкових пільг відповідно до абзаців другого та третього пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ є державна реєстрація проєкту МТД, отже, право на отримання податкової пільги з ПДВ триває з моменту державної реєстрації такого проєкту до завершення його дії.
Щодо питань 2, 3, 5, 6
Визначати об'єкт оподаткування ПДВ та застосовувати режим звільнення від оподаткування ПДВ (у тому числі відповідно до абзаців другого та третього пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ) мають право особи, які зареєстровані платниками ПДВ.
У разі якщо рухоме майно (спецтехніка) постачається Асоціацією, яка не зареєстрована платником ПДВ, то операції з надання такого майна (у тому числі безоплатного) ПДВ не оподатковуються незалежно від строків, визначених для реалізації Меморандуму. Податкові зобов’язання з ПДВ у такому випадку не виникають.
Щодо питань 4, 7 – 9
Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ у разі якщо особа здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, які підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, то така особа згідно з вимогами ПКУ повинна в обов’язковому порядку зареєструватись як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 та 14 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.
Таким чином, при обрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ для цілей реєстрації як платника ПДВ відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ необхідно враховувати обсяги операцій з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, здійснених протягом останніх 12 календарних місяців, тобто обсяги тих операції, що підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ. До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, для цілей реєстрації платником ПДВ включається обсяг безпосередньо здійснених операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також обсяг операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ. Обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій не враховується.
Щодо питання 10
Якщо платник ПДВ здійснює операції з передачі/постачання товарів/послуг (у тому числі безоплатного), то згідно зі статтею 185 розділу V ПКУ такі операції є об'єктом оподаткування ПДВ.
База оподаткування операцій з постачання таких товарів/послуг визначається відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначається виходячи з їх договірної вартості та не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).
Щодо питання 11
Порядок застосування податкових пільг з ПДВ при наданні МТД, які визначені міжнародними угодами, регулюються абзацами другим та третім пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ. Механізм реалізації такої пільги регламентований Порядком № 153.
Різниця між операціями з постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення товарів на митну територію України, які відповідно до абзаців другого та третього пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ, полягає в тому, що відповідно до абзацу другого такого пункту – це операції з постачання товарів/послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД; а відповідно до абзацу третього такого пункту – це операції з постачання товарів/послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |