Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як викладено у зверненнях, у межах реалізації міжнародного проєкту програми «Вища освіта України», який реалізується за рахунок фінансової підтримки (кредитних коштів) Європейського інвестиційного банку та Північної екологічної фінансової корпорації, за результатами проведених відкритих торгів між платником (далі – Підрядник) та Замовником укладено відповідну контрактну угоду. Контрактною угодою передбачено, що оплата виконаних Підрядником будівельних робіт з капітального ремонту корпусів здійснюється у розмірі 80 відс. суми за рахунок кредитних коштів, які надходять Підряднику з поточного рахунку Міністерства фінансів України, відкритому у банківській установі, а решта – за рахунок власних надходжень та/або інших джерел, які надходять з поточного рахунку Замовника.
Враховуючи вищевикладене, Підрядник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання визначення ним дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до статті 187 розділу V ПКУ (пункт 187.1 статті 187 розділу V ПКУ або пункт 187.7 статті 187 розділу V ПКУ).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України (далі – БКУ).
Відповідно до частини першої статті 2 БКУ бюджетні кошти (кошти бюджету) – належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету. Під витратами бюджету розуміються видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів. Водночас видатки бюджету – це кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. Надходження бюджету – доходи бюджету, повернення кредитів до бюджету, кошти від державних (місцевих) запозичень, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів.
Розпорядник бюджетних коштів – бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я та здійснення витрат бюджету.
Одержувачем бюджетних коштів є суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Згідно з частиною першою статті 49 БКУ розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 БКУ.
Відповідно до частини першої статті 15 БКУ джерелами фінансування бюджету є, зокрема, кошти від державних (місцевих) внутрішніх та зовнішніх запозичень.
Отже, для цілей оподаткування ПДВ платник податку може використовувати поняття, визначені БКУ.
Згідно з частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.
За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ.
Відповідно до пункту 187.7 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.
Під поняттям «касовий метод» для цілей оподаткування ПДВ розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших зазначених вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненнях, ДПС повідомляє.
Порядок визначення методу податкового обліку ПДВ (загальний чи касовий) та дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ платником податку залежить, зокрема від операцій, що здійснює такий платник податку та від того, за рахунок яких коштів відбувається оплата (бюджетних чи ні).
У разі здійснення операцій з виконання підрядних будівельних робіт платник податку – Підрядник може обрати касовий метод податкового обліку ПДВ на підставі пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ, якщо оплата таких робіт здійснюється не за рахунок бюджетних коштів.
У разі якщо вартість виконаних будівельних робіт частково компенсується за рахунок бюджетних коштів, а частково – за рахунок власних надходжень, Підрядник:
на частину вартості, що компенсується за рахунок бюджетних коштів, складає податкову накладну відповідно до пункту 187.7 статті 187 розділу V ПКУ на дату надходження коштів в рахунок оплати вартості таких робіт;
на частину вартості, що оплачується за рахунок власних надходжень та/або інших джерел, складає податкову накладну відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ.
У разі якщо оплата виконаних будівельних робіт відбувається не за рахунок бюджетних коштів та підприємство не застосовує касовий метод податкового обліку ПДВ, то податкові зобов’язання з ПДВ Підрядником визначаються відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ на дату «першої події».
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |