X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.05.2024 р. № 2730/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм законодавства стосовно передачі пального правонаступнику за передавальним балансом, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство 1 та Підприємство 2 планують змінити організаційну форму та прийняти рішення про припинення підприємств шляхом приєднання до правонаступника – Товариства.

Підприємство 1, Підприємство 2 та правонаступник – Товариство, не є платниками акцизного податку, не є розпорядниками акцизного складу, придбане пальне використовують виключно для власних потреб.

За результатами проведення припинення підприємств шляхом приєднання Підприємство 1 та Підприємство 2 по передавальному акту передадуть усе майно (в тому числі залишки пального, яке було придбане для власних потреб, та на дату передачі не використане в господарській діяльності) правонаступнику – Товариству.

 

Товариство запитує:

 

1. Чи вірним є розуміння платника податків, що передача залишків за наслідками проведення процедури припинення шляхом приєднання від підприємств до правонаступника – Товариства на підставі передавального акту, не є реалізацією у розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу?

2. У випадку реєстрації платником акцизного податку Товариства (до дати приєднання), який порядок поповнення отриманого пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ)у правонаступника – Товариства (у випадку реєстрації платником акцизного податку до дати приєднання) при отриманні пального від Підприємства 1 та Підприємства 2 згідно передавального акту?

Щодо питання 1

 

Відповідно до п.п. 14.1.141 1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Згідно із п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 Кодексу, реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Платником акцизного податку є, зокрема,особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Отже, якщо при здійсненні підприємствами, які не є платниками акцизного податку з реалізації пального, передачі пального за передавальним актом до Товариства, яке також не є платником акцизного податку з реалізації пального, не відбувається фізичної передачі(відпуску, відвантаження) пального, то вказана операція не є операцією з реалізації пального у розумінні п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 Кодексу.

 

Щодо питання 2

 

Згідно із п.п. б п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад – це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Відповідно до п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі.

Згідно ізп.п. а, б п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу платники податку - розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати:

усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

усіакцизнісклади - в СЕА РПСЕ.

Відповідно до п. 231.1 ст. 231 Кодексу платник податку при реалізації пального зобовязаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Пунктом 231.1 ст. 231 Кодексу встановлено обов’язок платника податку скласти акцизну накладну на обсяги пального, зокрема, використаного для власного споживання.

Відповідно до п. 232.1 ст. 232 Кодексу у СЕА РПСЕ облік пального здійснюється в розрізі платників податку - розпорядників акцизних складів / акцизних складів пересувних та акцизних складів / акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом.

В зазначеній у п. 232.3 ст. 232 Кодексу формулі, за якою обчислюється обсяг пального, на яке платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування, а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального в ЄРАН вказаний обсяг пального збільшується:

за отриманими платником податку акцизними накладними, зареєстрованими в ЄРАН, що підтверджено другим примірником акцизної накладної, зареєстрованим в ЄРАН, та розрахунками коригування до таких акцизних накладних, зареєстрованими в ЄРАН;

за оформленими належним чином митними деклараціями на обсяги ввезеного на митну територію України пального, з якого сплачено акцизний податок, або який оподатковується на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу;

за оформленими та зареєстрованими в СЕА РПСЕ заявками на поповнення обсягу залишку пального, із списанням з облікових карток грошових коштів акцизного податку, сплаченого до бюджету, що дорівнюють сумі акцизного податку для відповідного обсягу пального.

Кодексом не передбачено інших способів збільшення обсягів пального в СЕА РПСЕвідповідно до зазначеної в зверненні Товариства ситуації (при відсутності акцизних накладних, зареєстрованих в ЄРАН, або митних декларацій), крім зазначених у цьому пункті Кодексу.

Згідно з п.п. 232.4.2 п. 232.4 ст. 232 Кодексу у разі, якщо у платника акцизного податку виникає потреба поповнити обсяги залишків пального в СЕА РПСЕ, він може зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального за умови:

наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку, не менше ніж сума акцизного податку, розрахованого з обсягу пального у такій заявці, - для обсягів пального або спирту етилового, що оподатковуються акцизним податком;

без наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку - для обсягів пального, що оподатковуються на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу, або не підлягають оподаткуванню, або звільняються від оподаткування.

Отже, у випадку реєстрації Товариства платником акцизного податку (до або після дати приєднання до нього підприємств) для відображення обсягів пального (отримання якого не підтверджено акцизними накладними, зареєстрованими в ЄРАН, або митними деклараціями), Товариству необхідно зареєструвати заявки на поповнення обсягу залишку пального в ЄРАН за оформленими та зареєстрованимив СЕА РПСЕ заявками на поповнення обсягу залишку пального, із списанням з облікових карток грошових коштів акцизного податку, сплаченого до бюджету, що дорівнюють сумі акцизного податку для відповідного обсягу пального.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.