Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.05.2024 р. № 2677/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомляє, що отримало Ухвалу (…) про визнання фізичної особи – громадянина України банкрутом та звільнення такої особи від боргів, у т. ч. боргу у вигляді отриманого від Товариства споживчого кредиту (тіло кредиту, проценти).

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступних питань:

1. Чи вважається заборгованість фізичної особи – банкрута, яка підлягає припиненню за рішенням суду, для Товариства безнадійною заборгованістю за критеріями, визначеними п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу?

2. Яким підпунктом п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу Товариство повинно керуватись при списанні боргу фізичної особи – банкрута?

3. Який код дохідності повинно вказувати Товариство при списанні боргу фізичної особи – банкрута?

4. Чи нараховується на списаний борг фізичної особи – банкрута податок на доходи фізичних осіб та військовий збір?

5. Чи виступає Товариство податковим агентом в разі списанні боргу фізичної особи – банкрута за рішенням суду?

6. Чи повинно Товариство повідомляти фізичну особу – банкрута про списання заборгованості?

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Безнадійна заборгованість – це заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб – заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб) (п.п. «ґ»
п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

У книзі четвертій «Відновлення платоспроможності фізичної особи» Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КзПБ) визначено процедуру банкрутства боржника – фізичної особи, фізичної особи – підприємця.

Банкрутство – це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному КзПБ, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури. Боржник – це, зокрема, фізична особа, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав (ст. 1 розділу 1 книги першої «Загальна частина» КзПБ).

Відповідно до ст. 134 розділу V книги четвертої «Відновлення платоспроможності фізичної особи» КзПБ господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника – фізичної особи від боргів.

Згідно з п. 1 частини другої ст. 115 розділу I книги четвертої «Відновлення платоспроможності фізичної особи» КзПБ боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином, враховуючи норми КзПБ, п.п. «ґ» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 розділу I Кодексу застосовується для визнання безнадійною заборгованості фізичних осіб за умови, що така заборгованість прострочена понад 180 днів,
а розмір суми боргу становить менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, та за умови, що безспірність вимог кредитора за такою заборгованістю підтверджено документально (договором та первинним документом, який визнає заборгованість, зокрема, визнаною претензією, актом звірки з боржником, листом боржника).

Зазначена позиція викладене в Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань розміру сукупних вимог кредитора до юридичної або фізичної особи – боржника, який має враховуватись для віднесення такої заборгованості до безнадійної, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10 грудня 2021 року № 661.

Крім того, відповідно до п. 7.3 ст. 7 Кодексу будь-які питання щодо оподаткування регулюються Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу передбачено, що дохід
з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2
ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2-167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи викладене, у разі якщо кредитором здійснено списання заборгованості фізичної особи (боржника) на підставі рішення господарського суду у зв’язку з визнанням такої фізичної особи банкрутом, то з метою оподаткування сума такого списаного боргу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу боржника як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.При цьому Товариство як юридична особа зобов’язане виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексом.

Крім того, особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку,
а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу).

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичнихосіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, із змінами (далі – Порядок).

Відповідно до п. 4 розділу IV Порядку в додатку 4 ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу»зазначається ознака доходу, наведена у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу відображаються податковим агентом у
додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».

Оскільки при розгляді Вашого звернення виявлено відсутність додатку
до звернення, а саме: Ухвала (…), то будь-які висновки щодо оподаткування конкретних доходів можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_____________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.