Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.05.2024 р. № 2794/ІПК/99-00-04-01-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо справляння екологічного податку за викиди, що здійснюються генераторами та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі − Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що має у своїй власності генератори, які можна переносити або перевозити для використання, за потреби, в різних місцях.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

чи справляється екологічний податок за викиди, що здійснюються генераторами, які за своїм визначенням не є стаціонарними джерелами забруднення відповідно до підпункту 14.1.230 пункту 14.1 статті 14 Кодексу?

Підпунктом 14.1.230 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що стаціонарним джерелом забруднення є підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-ХІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, для цілей застосування розділу VIII (Екологічний податок) Кодексу, із визначення стаціонарних джерел забруднення (в значенні підпункту 14.1.230 пункту 14.1 статті 230 Кодексу) виключені електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД.

Таким чином, за приналежні Товариству електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД, у Товариства не виникають податкові зобов’язання з екологічного податку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).