Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.05.2024 р. № 2797/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо податкових зобов’язань з плати за землю (далі – Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі − Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство проінформувало, що є власником вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень, розташованих на перших поверхах багатоквартирних будинків (далі – Об’єкти) та про укладання з Вінницькою міською радою (далі – Рада) договорів про встановлення платного земельного сервітуту на частки прибудинкової території, на яких розташовані Об’єкти (текст договорів не надано).

Товариство запитує чи виникає обов’язок справляння Плати за земельні ділянки (їх частини), щодо яких встановлено земельний сервітут.

Перелік видів права земельних сервітутів визначено ст. 99 Земельного кодексу України (далі − ЗКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу Плата справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Кодекс не містить норм податкового регулювання відносин в частині реалізації принципу платності користування землею за договорами земельного сервітуту.

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею (част. третя ст. 98 ЗКУ).

У разі укладення договору земельного сервітуту, власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, а також має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту (част. четверта, п’ята ст. 101 ЗКУ).

Таким чином, у Товариства не виникають податкові зобов’язання з Плати в частині земельних ділянок, для яких Радою встановлено платний земельний сервітут.

Питання земельних відносин, пов’язаних з укладанням договорів про встановлення земельного сервітуту, не регулюються нормами Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію