Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.05.2024 р. № 2803/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК

 Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Товариство здійснює реалізацію товарів як на місцях (в магазинах Товариства), так і через мережу Інтернет, через сайт Товариства та інші онлайн майданчики для продажу товарів. У разі отримання замовлень через мережу Інтернет Товариство може здійснювати відправку товарів покупцям з трьох різних магазинів, кожен з яких має власний зареєстрованийреєстратор розрахункових операцій (далі – РРО).

У разі отримання замовлень через мережу Інтернет, Товариство може приймати попередню оплату від покупців через платіжні системи, так і здійснювати відправлення замовлень службами доставки на умовах післяплати.

У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків за товари Товариство звернулось до податкового органу із наступними запитаннями:

1. Чи можливо здійснити реєстрацію одного програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) для здійснення продажів через мережу Інтернет через сайт Товариства, якщо фізично товари будуть відвантажуватись з трьох різних магазинів Товариства, що мають різні адреси в м. Київ?

2. Чи вважається розрахунковою операцією для цілей застосування РРО/ПРРО отримання оплати від покупців за реалізацію товарів із застосуванням платіжних систем?

3. Якщо відповідь на питання 2 позитивне, то якою датою необхідно складати фіскальний чек на операцію з отримання попередньої оплати від покупців із застосуванням платіжної системи за замовлення товарів на сайті Товариства – на дату фактичного погодження замовлення та списання коштів платіжною системою з карти покупця чи на дату фактичної відправки посилки покупцю?

4. Якою датою і хто (Товариство, Особа_1 чи) має складати фіскальний чек на реалізацію товару, у разі здійснення доставки товару від Товариства до покупця Особа_1 та отримання оплати від покупця через фінансового посередника Особа_2?

5. Які документи на товар має надати Товариство у разі здійснення відправлення товару покупцю Особа_1 на умовах отримання післяплати від покупця?

6. Якою датою Товариство має складати податкову накладу у разі постачання товару покупцю з його доставкою Особа_1 без отримання попередньої оплати від покупця - датою передачі товару Особа_1 чи датою отримання товару покупцем на пункті видачі Особа_1?

7. Чи має право Товариство складати розрахунок коригування до податкової накладної, що складена на підставі здійснення передачі товару Особа_1, у разі відмови покупцем від отримання замовлення у відділенні Особа_1 чи у разі не отримання замовлення покупцем? Грошові кошти від покупця при цьому не отримувались. Якщо відповідь на це питання позитивна, то якою датою має складатись такий розрахунок коригування до податкової накладної і які первинні документи є підставою для складання такого розрахунку коригування?

Перед наданням відповідей на поставлені податковому органу питання звертаємо увагу Товариства, що виходячи із вимог, що висуваються до податкового органу в частині форми і змісту індивідуальної податкової консультації, зазначене кореспондує обов’язок платника податків у зверненні про надання такої консультації чітко визначити конкретні норми, щодо застосування яких особа просить надати роз’яснення, а також викласти усі фактичні обставини, з приводу застосування у яких цих норм в особи виникли питання. Лише виконання сукупності наведених вимог зумовлює виникнення у контролюючого органу обов’язку надати податкову консультацію.

 

Отже, посилання Товариствау своєму зверненні на індивідуальні податкові консультації та роз’яснення, які надано іншим платникам податків, не може розцінюватись, як наведення фактичних обставин Товариством.

Щодо питання 1

Реєстрація ПРРО здійснюється у порядку, встановленому Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок).

ПРРО згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій щодо такого ПРРО.

У розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» заяви зазначається ідентифікатор об’єкта оподаткування (заповнюються згідно з повідомленням про такий об’єкт оподаткування (далі повідомлення), поданим до контролюючого органу відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу).

Першоджерелом даних щодо господарської одиниці у реєстраційній заяві є відомості щодо об’єкта оподаткування, який взято на облік в контролюючих органах відповідно до поданого повідомлення.

У розділі 4 заяви в залежності від призначення ПРРО зазначається його тип – стаціонарний, пересувний, каса самообслуговування, інтернет торгівля.

Інформація щодо Типів об’єктів оподаткування розміщено на офіційному вебпорталі ДПС у розділі Головна/ДОВІДНИКИ, РЕЄСТРИ, ПЕРЕЛІКИ/ДОВІДНИКИ/Типи об’єктів оподаткування, за посиланням https://tax.gov.ua/

dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html.

Відсутність в контролюючому органі інформації щодо господарської одиниці, вказаної у заяві, про яку суб’єкт господарювання мав повідомити контролюючий орган як про об’єкт оподаткування, є підставою для відмови в реєстрації ПРРО (пункт 6 розділу ІI Порядку).

Враховуючи викладене вище, повідомляємо, що Товариство не може зареєструвати 1 ПРРО щодо різних господарських одиниць.

Щодо питання 2

Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.Встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265, визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані, зокрема:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Звертаємо увагу, що наведені вище положення статтей 2 та 3 Закону № 265 містять слово «тощо», яке прямо вказує на невичерпність наведеного переліку.

Враховуючи викладене вище, повідомляємо, що описаний у зверненні спосіб розрахунків між Товариством та покупцями товарів містить ознаки розрахункових операцій.

Щодо питання 3

Платіжні сервіси та сервіси переказу коштів  призначені для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами – підприємцями в мережі Інтернет за допомогою персональних комп’ютерів та/або інших мобільних пристроїв та з використанням банківських платіжних карток та за своїм змістом вони є системами для надання послуг з еквайрингу у дистанційному режимі.

Відповідно до загальнодоступної інформації, розміщеної на вебсайтах, надавачів платіжних послуг, а також в їх договорах-приєднання прямо вказано, що такі надавачі платіжних послуг надають своїм клієнтам послуги з еквайрингу.

Враховуючи викладене вище, повідомляємо,що відповідно до положень пункту 2 статті 3 Закону № 265 приймання оплати за товари із використанням мережі Інтернет (еквайрингу), як повної так і часткової, потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО та надання або надсилання фіскального чека покупцю на повну суму здійсненої операції.

У разі продажу товарів з поділом оплати на частини (часткова оплата та післяплата), слід враховувати, що приймання продавцем кожної частини оплати має бути здійснена із дотриманням вимог Закону № 265, супроводжуватись формуванням та наданням покупцю товару відповідних розрахункових документів, забезпечувати їх поєднання у ланцюг, який надаватиме можливість продавцю здійснювати відстеження отриманої оплати за товари, що реалізуються, а покупцю, мати підтвердження щодо внесення такої оплати.

ФіскалізаціяотриманихТовариством передплат за товар із використанням еквайрингу має відбуватисьіз урахуванням того, яка із наступних подій відбулась першою, а саме не пізніше наступного робочого дня Товариства на підставі виписок про рух коштів на рахунках Товариства, або не пізніше ніж придбаний товар буде вручений покупцю

Вручення товару покупцеві має супроводжуватись обов’язковим наданням йому фіскального касового чека із зазначенням у ньому усіх обов’язкових реквізитів визначених Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 р. за № 220/28350, а також вказанням усіх сум отриманих часткових оплат (передплат, авансів, проміжних оплат, тощо) та отриманої суми остаточного розрахунку та/або заборгованості.

Щодо питання 4 та 5

Згідно умов Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, що доданий до Товариством до звернення, Особа_1 є експедитором, який не доставляє товари споживачам, а лише організовує процес перевезення таких товарів в межах договору з їх продавцем.

Також, зі змісту договору, та наявної в ДПС інформації, Особа_1 не приймає оплату за товари, та як результат не видає фіскальних касових чеків.

Поряд із цим, відповідно до умов Договору про надання платіжних послуг (для суб’єктів господарювання), розміщеного на сайті Особа_2,
Особа_2 не є учасником операцій з купівлі-продажу товарів/робіт/послуг або іншого правочину укладеного між покупцями та Товариством.

Звертаємо увагу, що Особа_2, як надавач платіжних послуг, надає ініціатору переказу коштів фіскальний касовий чек, який підтверджує лише прийняття ним від ініціатора переказу готівки чи електронного платіжного засобу для переказу коштів за наданими реквізитами, що є окремою операцією.

Такий фіскальний касовий чек від Особа_2 окрім того, що не є підтвердженням вчинення електронного правочину (купівлі-продажу товарів), ще й не надасть можливості реалізувати покупцем його права на повернення чи обмін товару, у разі придбання товару неналежної якості.

Таким чином, між Товариством, як продавцем товарів, покупцями цих товарів, Особа_1 та Особа_2 відбуваються різні господарські операції.

Так, у описаній Товариством ситуації, між Товариством та покупцями здійснюються операції купівлі-продажу товарів; між Товариством та
Особа_1 – надання послуг з організації перевезень відправлень; між Товариствомта Особа_2 – надання послуг з переказу належних йому коштів.

Суб’єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є лише продавець, який здійснює продаж товарів, і споживач (покупець), як отримувач такого товару. Саме тому продавець, а не надавач платіжних послуг, зобов’язаний видати відповідний документ, що підтверджує право власності на товари покупцю.

Наголошуємо, що небанківським надавачам платіжних послуг, як і банкам в Україні заборонено ведення діяльності у сфері матеріального виробництва та торгівлі.

Поряд із зазначеним, слід враховувати, що описані Товариством способи взаємодії із покупцями підпадають під дію регулювання частини першої статті 694 Цивільного кодексу України відповідно до якої, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Зазначене встановлює обов’язок продавця передати товар покупцеві до моменту його оплати останнім. Відстрочення платежу означає здійснення повної оплати товару у строки, встановлені договором, через деякий час після одержання товару. Якщо відстрочення платежу полягає у здійсненні платежів частинами, встановленими договором, воно іменується розстроченням платежу.

Водночас, відстрочення та/або розстрочення платежів, як оплати за товар жодним чином не повинні впливати на обсяг обов’язків продавця та прав покупця визначених статтями 664, 655 та 662 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене вище, повідомляємо, що оскільки, продаж товарів з відстроченням/розстроченням платежу передбачає їх передачу покупцеві до моменту оплати, тому у таких випадках в момент відпуску товару, або
непізніше ніж товар буде вручено покупцеві, самепродавець має сформувати фіскальний касовий чек встановленої форми та змісту із зазначенням у ньому виду оплати «відстрочення/розстрочення платежу», або іншої, що відповідно до закону більш якісно характеризує правовідносини, що склались між покупцем та продавцем.

Щодо питань6 та 7

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ Кодексу.

Підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу. 

Постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Правила визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ встановлені статтею 187 Кодексу.

Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операції з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексу термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Кодексу).

Таким чином, з метою оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, оплата за які не відбулася і постачальник не визначає податкові зобов’язання за касовим методом, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ вважається дата відвантаження таких товарів, тобто дата,  на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцю, або суб’єкту господарювання, який здійснюватиме доставку покупцю цього товару. На таку дату постачальник повинен скласти податкову накладну за операцією з постачання товарів та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Якщо надалі передача товарів покупцю від суб’єкта господарювання, який здійснює доставку, не відбувається, а товари повертаються постачальнику, то постачальник може скласти розрахунок коригування до вищезазначеної податкової накладної та після його реєстрації в ЄРПН зменшити податкові зобов’язання, нараховані за операцією з постачання таких товарів.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_____________________________________________________________________________

Індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію