Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.05.2024 р. № 2723/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення, щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань, пов’язаних зі сплатою податку на прибуток іноземних юридичних осіб  при направленні нерозподіленого прибутку  у вигляді дивідендів на збільшення статутного капіталу, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні підприємство повідомило, що є акціонерним товариством, яке зареєстроване у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства». До складу товариства входять акціонери юридичні та фізичні особи – нерезиденти. На загальних зборах акціонерного товариства буде прийняте рішення про збільшення статутного капіталу шляхом збільшення номінальної вартості акцій цього товариства за рахунок нерозподіленого прибутку за минулі роки, при цьому, кількість акцій товариства та розподіл акцій (частки) між акціонерами на збільшення статутного капіталу залишаються незмінними.

Враховуючи вищевикладене, товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи прирівнюється до нарахування/виплати дивідендів направлення нерозподіленого прибутку на збільшення статутного капіталу без залучення додаткових внесків акціонерів, шляхом збільшення номінальної вартості акцій?
2. Чи підлягає нарахуванню та сплаті податок з доходів акціонерів нерезидентів юридичних та фізичних осіб в результаті проведення вищезазначеної операції, враховуючи, що грошові кошти територію України не залишали, дивіденди особам не будуть виплачуватися, а додаткові внески (інвестиції) цими особами здійснюватися не будуть (при останньому застосовується процедура додаткової емісії акцій, а не збільшення номінальної вартості)?

 

Щодо питань 1 – 2

Порядок створення, діяльності, припинення та виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов’язки акціонеріврегулюються Законом України від 27 липня 2022 року № 2465-IX «Про акціонерні товариства» (далі – Закон № 2465).

Частиною першою ст. 17 Закону № 2465 встановлено, що розмір статутного капіталу акціонерного товариства збільшується шляхом підвищення номінальної вартості акцій або додаткової емісії акцій існуючої номінальної вартості у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Рішення про збільшення розміру статутного капіталу та внесення відповідних змін до статуту акціонерного товариства приймається загальними зборами, крім випадків, передбачених цим Законом.

Збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства без залучення додаткових внесків здійснюється шляхом підвищення номінальної вартості акцій (частина четверта ст. 17 Закону № 2465).

Відповідно до п.п. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Кодексу інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Одним з видів інвестицій є реінвестиції – господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій (п.п. «в» п.п. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Інвестиції поділяються на:

капітальні інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до Кодексу;

фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів;

реінвестиції - господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.

Дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (абзац перший п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються такожплатіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Зважаючи на визначення зазначених термінів, здійснення інвестицій (поповнення статутного капіталу) за рахунок нерозподіленого прибутку можливе шляхом реінвестицій дивідендів, які належать власникам корпоративних прав.

За своєю суттю операція збільшення статутного фонду підприємства на вартість нарахованих дивідендів усіх власників (без змінення часток у статному фонді) є майновим внеском в обмін на корпоративні права.

Порядок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлено п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу.

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Кодексу (п.п. 57.1¹.1 п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу).

Крім випадків, передбачених п.п. 57.1¹.3 п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (п.п. 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу).

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначені у п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, дивіденди, які сплачуються резидентом на користь нерезидента (п.п. «б» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за цим Кодексом до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:

Пс = СД * 100 / (100 - СП) - СД, де:

Пс - сума податку до сплати;

СД - сума виплаченого доходу;

СП - ставка податку, встановлена цим підпунктом.

Отже, платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, який не приймав рішення щодо виплати дивідендів власникам таких корпоративних прав, а нерозподілений прибуток був спрямований на поповнення (збільшення) статутного капіталу, то у випадку, якщо одним із учасників - власників корпоративних прав є нерезидент, сума, на яку збільшується вартість корпоративних прав учасника - нерезидента у зв'язку із таким поповненням (збільшенням) статутного капіталу, підлягає оподаткуванню відповідно до вимог п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу на дату такого рішення.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).