Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.05.2024 р. № 2791/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення КП «» «» міської ради (далі – «»)щодо виникнення податкових  різниць на суму нарахованої амортизації щодо об’єктів, отриманих у господарське відання у  складі  єдиного майнового комплексу (далі – ЄМК)  вартістю до  6000,0 грн., які були  введені в експлуатацію  переважно в 1960-х роках,та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, «» є комунальним комерційним унітарним підприємством, що засноване на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади м. «» і віднесене до сфери управління виконавчого комітету  «» міської ради та єплатником  податку на прибуток. На підставі рішення виконавчого комітету «» міської ради від 21.08.2023 № 539 «»було прийнято у повне господарське відання ЄМК комунального енергогенеруючого підприємства «»ТЕЦ», згідно з актом приймання-передачі, в якому зазначено первісну вартість об'єктів, накопичений знос та дату введення об’єктів в експлуатацію. Більшість об’єктів, отриманих відповідно до акту приймання-передачі, введена в експлуатацію в 1960-х роках. Відповідно до  рішення  виконавчого комітету  «» міської ради від 04.02.2021 № 69 в період до 01.01.2024 р.  до  складу основних засобів включаються  об'єкти вартістю  до 6000,0  грн., з 01.01.2024 р. відповідно до рішення  виконавчого комітету «» міської ради від 17.10.2023 № 665 вартісний критерій складає 20000,0 грн. і більше.

     Платник просить надати роз’яснення з наступних питань:

1.Чи виникають податкові різниці на суму нарахованої амортизації, враховуючи той факт, що об'єкти, отримані у складі єдиного майнового комплексу були визнані в обліку основними засобами без урахування вартісних критеріїв, які діяли на момент їх отримання у господарське відання?

2.Чи правомірно вважати, що вартісний критерій визнання основного засобу в бухгалтерському обліку і податковому обліку застосовується по періодам дії законодавства (до 22.05.2020 – 6 000,0 грн., після 22.05.2020 – 20 000,0 грн.) виходячи із терміну використання основних засобів в цілому за весь період використання?

3.Чи правомірно при визначенні вартісної межі основних засобів, що були у використанні та передані у господарське відання підприємства в складі ЄМК застосування вимог законодавства, що діяло станом на 21.08.2023 року(дата передачі до господарського відання підприємства ЄМЦ, вартісний критерій – 20 000,0 грн), чи вказані вимоги стосуються лише новостворених основних засобів, а відповідно і різниці при нарахуванні амортизації виникають лише по новоствореним основним засобам?

Щодо питання 1, 2, 3

Відповідно до частини першої ст. 136 Господарського Кодексу України (далі – ГКУ) право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства (частина друга ст. 136 ГКУ).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-IX (далі – Закон № 466) були внесені зміни, в тому числі, до положень п.п. 14.1.138 ст.14 Кодексу, згідно з якими вартісний критерій віднесення необоротних активів до складу основних засобів змінено з 6000,0 грн. на  20000,0 грн.

Так, згідно з п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу,починаючи з 23.05.2020 (з дати набрання чинності Законом № 466) основними засобами визнаються матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів встановлено ст. 138 Кодексу.

Пунктами 138.1, 138.2 ст. 138 Кодексу встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на сумурозрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів у податковому обліку встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених
п.п.  14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

З урахуванням положень п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів використовуються з урахуванням наступного.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Згідно з п.п. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 Кодексу сума залишкової вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III цього Кодексу, вважається залишковою вартістю таких засобів і активів для цілей оподаткування податком на прибуток.

Отже, «» (платник податку на прибуток), який отримав від «» ТЕЦ» згідно з актом прийому-передачі основні засоби у господарське відання, по яких до дати передачі (21.08.2023) здійснювалось нарахування амортизації, та«»використовуєїху своїй  господарській діяльності, то таке підприємство на підставі положень п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 Кодексузбільшує фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, та зменшує на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Для цілей амортизації у податковому обліку «» визнає вартісний критерій отриманих у господарське віданняосновних засобів, виходячи з їх вартості згідно з актом прийому-передачі.

Якщо «»  отримав у господарське відання основні засоби  у 2023 році і їх вартість на дату передачі менше 20000 грн., то вони не визнаються основними засобами для цілей оподаткування податком на прибуток  та коригування фінансового результату до оподаткування по цих операціях не здійснюється.

З питання  визнання основних засобів  для цілей бухгалтерського обліку доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).