Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.05.2024 р. № 2828/ІПК/99-00-07-06-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «_____________» (код ЄДРПОУ ____________) (далі – товариство) від ___________ № ___________ (вх. ДПС № ___________ від ___________) про надання індивідуальної податкової консультації (далі – звернення) щодо застосування норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс) по операціям з надання гуманітарної допомоги та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції повідомляє таке.

У своєму зверненні товариство інформує про практичну необхідність отримання податкової консультації, а саме: під час військової агресії Російської Федерації проти України товариство виступає донором у заходах, направлених на підтримку та посилення обороноздатності країни, зокрема, через забезпечення військових частин необхідним обладнанням, приладдям, засобами спецзахисту та іншими, які зазвичай ввозяться з-за меж митного кордону України, що викликає потребу у забезпеченні дотримання норм податкового законодавства при веденні податкового обліку з податку на додану вартість (далі – ПДВ), акцизного податку та податку на прибуток по операціях з надання гуманітарної допомоги за відсутності інформації щодо цільового використання такої допомоги.

Отримувачами гуманітарної допомоги виступають як благодійні організації, так і військові частини та інші підрозділи Збройних сил України, зареєстровані у Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, набувачами – безпосередньо військові частини та інші підрозділи Збройних сил України.

Як зазначає товариство з посиланням на норми Кодексу, ввезення на митну територію України майна як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (зі змінами) (далі – Закон № 1192), звільняється від оподаткування ПДВ, акцизним податком. Безоплатна передача майна (гуманітарної допомоги) донором отримувачу також не вимагає визначення податкових зобов’язань. Вартість гуманітарної допомоги враховується платником податку на прибуток у зменшення об’єкту оподаткування.

Враховуючи викладене вище, товариство звертається за отриманням індивідуальної податкової консультації з такого запитання:

«Чи правильно товариство розуміє, що донор гуманітарної допомоги не несе відповідальності за нормами Кодексу за дії отримувача/набувача гуманітарної допомоги, не має права вимагати звітів від набувачів гуманітарної допомоги (зокрема, державних органів, Збройних Сил України) та не може бути позбавлений податкових пільг з підстав нецільового використання гуманітарної допомоги отримувачами/набувачами?».

Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Статтею 5 розділу І Кодексу визначено, що поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до підпункту 19¹.1.28 пункту 19¹.1 статті 19¹ розділу І Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг із питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Питання, що стосуються порядку здійснення операцій із гуманітарною допомогою та взаємовідносин донора із отримувачами та набувачами гуманітарної допомоги, не належать до компетенції ДПС.

Правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням благодійної та гуманітарної допомоги регламентовано нормами Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» та Закону України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (далі – Закон № 1192).

Згідно з пунктом 2 статті 1 Закону № 1192 гуманітарна допомога – цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв’язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Отримувачами гуманітарної допомоги є юридичні особи, а також акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних та іноземних гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи), визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку отримувачами гуманітарної допомоги, у межах переліку відповідно до пункту 5 статті 1 Закону № 1192.

Набувачі гуманітарної допомоги – фізичні та юридичні особи, які потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги із статусом юридичної особи визначаються відповідно до підпунктів «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «е», «є» пункту 5 статті 1 Закону № 1192 (пункт 6 статті 1 Закону № 1192).

Підстави для здійснення гуманітарної допомоги, її розподілу, перерозподілу, передачі іншим набувачам встановлено статтею 3 Закону № 1192.

Облік і контроль за отриманням та цільовим використанням гуманітарної допомоги регламентується статтею 11 Закону № 1192.

Згідно зі статтею 4 Закону № 1192 до спеціально уповноважених державних органів із питань гуманітарної допомоги належить, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення.

Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, і який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері соціального захисту населення (абзац перший пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 зі змінами).

Отже, питання порядку проведення операцій з гуманітарною допомогою регулюються законодавством України про гуманітарну допомогу і належать до компетенції Міністерства соціальної політики України.

При цьому зазначаємо, що бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність, як встановлено частиною четвертою статті 11 Закону № 1192, здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.

Відповідні спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги та податкові органи здійснюють контроль щодо використання гуманітарної допомоги за цільовим призначенням (частина друга статті 11 Закону № 1192).

Для цілей оподаткування згідно з пунктом 44.1 статті 44 Кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший пункту 44.2 статті 44 Кодексу).

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Відповідно до вимог абзацу першого підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на прибуток підприємств на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.14 пункту 140.5 статті 140 Кодексу), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Водночас тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Так, на підставі підпункту 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу коригування, встановлені підпунктом 140.5.9   пункту 140.5 статті 140 Кодексу, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.

Отже, якщо платник податку на прибуток підприємств (донор гуманітарної допомоги) надав гуманітарну допомогу отримувачу гуманітарної допомоги для забезпечення оборони держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для подальшої передачі військовим частинам та іншим набувачам в межах відповідного переліку згідно з підпунктом 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, то коригування фінансового результату до оподаткування, встановлене підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Кодексу, не проводиться щодо сум такої наданої платником податку на прибуток гуманітарної допомоги за умов дотримання вимог законодавства України про гуманітарну допомогу та цільового використання зазначеної допомоги.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу, такі операції оподатковуються ПДВ на загальних підставах.

Не підлягають звільненню від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у розділі VI Кодексу підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у розділі IV Кодексу), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.

З огляду на норми підпункту 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу умовами для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ до операції з надання благодійної допомоги є:

безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства;

надання допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

При цьому режим звільнення від оподаткування ПДВ, передбачений пунктом 197.1 статті 197 розділу V Кодексу, поширюється на операції із ввезення товарів (крім підакцизних) на митну територію України (пункт 197.4 статті 197 розділу V Кодексу).

Крім того, пунктом 197.11 статті 197 розділу V Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування операції із:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

ввезення на митну територію України майна як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону № 1192.

Водночас відповідно до абзацу четвертого пункту 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров'я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ. До наведених у пункті 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу операцій норми пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу не застосовуються.

Крім того, згідно з підпунктом 69.5¹ пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів (крім товарів за товарними позиціями 2203 – 2208, 2401 – 2403 та кодами 2103 90 30 00, 2106 90, 3824 99 96 20 згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності) громадськими об'єднаннями та/або благодійними організаціями, включеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для подальшої їх безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі такими особами Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам.

Таким чином, особливості оподаткування ПДВ операцій з гуманітарною допомогою та з безоплатного постачання товарів/послуг викладені у підпункті 197.1.15 пункту 197.1, пункті 197.11 статті 197 розділу V, пункті 32¹ підрозділу 2 та підпункті 69.5¹ пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу та залежать від фактичних обставин здійснення таких операцій.

Крім того, пунктом 213.3 статті 213 Кодексу визначенні операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування. До цих операцій віднесено ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів) як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону № 1192 (підпункт 213.3.9 пункту 213.3 статті 213 Кодексу).

Відповідальність за порушення законодавства про гуманітарну допомогу встановлено статтею 12 Закону № 1192.

Згідно з частинами першою та другою статті 12 Закону № 1192 особи, винні у порушенні законодавства про гуманітарну допомогу, несуть відповідальність згідно із законами України.

Порушеннями законодавства про гуманітарну допомогу, що тягне за собою кримінальну або адміністративну відповідальність згідно з законом, є, зокрема, використання гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням.

Отримувачі гуманітарної допомоги, які порушили вимоги законодавства про гуманітарну допомогу, втрачають статус отримувача гуманітарної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина четверта статті 12 Закону № 1192).

Згідно з пунктом 123.4 статті 123 Кодексу за використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу, крім іншої відповідальності, визначеної Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сум, що були використані не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям надання таких пільг.

При цьому діяння, передбачені пунктом 123.4 статті 123 Кодексу, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу у подвійному розмірі сум, що були використані не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям надання таких пільг (пункт 123.5 статті 123 Кодексу).

При цьому сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування (пункт 123.6 статті 123 Кодексу).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).