Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.05.2024 р. № 2835/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (   ) щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Товариство у своєму зверненні повідомляє, що працівник Товариства був мобілізований до Збройних сил України. Відповідно Товариством було видано наказ про увільнення працівника від роботи на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації. Близькі родичі повідомили Товариство  про трагічну загибель цього працівника (увільненого від виконання посадових обов’язків) під час виконання ним військового обов’язку. Надали документи підтверджуючі смерть.

Директором Товариства прийнято рішення надати допомогу на поховання сім’ї загиблого працівника у розмірі що не перевищує 8480,00 гривень.

Таким чином, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних  питань:

1.Чи можна вважати що Товариство, з яким працівник не припинив трудові відносини, а лише згідно законодавчих гарантій призупинив їх, є останнім місцем роботи для померлого раніше, мобілізованого працівника в розумінні п.п. «б», п.п. 165.1.22 п. 165.1 ст. 165 Кодексу  (не підлягає оподаткуванню допомога в сумі у 2024 році – 8480,00 гривень)?

2. Чи є зазначена вище допомога об’єктом оподаткування іншими податками та зборами (єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), військовий збір)?

3. Чи підлягає відображенню роботодавцем допомога на поховання померлого працівника, що виплачується Товариством у Додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні регулюються Кодексом, розділом ІV якого встановлено порядок оподаткування доходів фізичних осіб.

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Кодексу платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні..

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу визначено доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, відповідно доп.п. «б» п.п. 165.1.22 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податкуроботодавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує подвійний розмір суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, у 2024 році така сума становить 8480,00 гривень.  Сума перевищення за її наявності остаточно оподатковується під час її нарахування (виплати, надання).

Разом з тим відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пунктах 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) нараховується, зокрема на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи та допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (абзац другий пункту 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Єдинийвнесок для всіхплатників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 базинарахуванняєдиноговнеску (частинап’ята ст. 8 Закону № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, здійснюється з урахуванням Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Згідно з п. 3.2 розділу ІІІ Інструкції № 5, зокрема, допомога на похованнявідноситься до іншихвиплат, що не належать до фонду оплати праці.

Враховуючи зазначене, коштищонадаються як допомога на похованнязагиблого працівника у розмірі, що не перевищує 8480,00 гривень,невключається до загальногомісячного (річного) оподатковуваного доходу платникаподатку та не підлягаєоподаткуваннюподатком на доходи фізичнихосіб і військовимзбором. При цьомузазначенийдохідтакож не є базою нарахуванняєдиноговнеску.

Сума виплаченої допомоги відображається роботодавцем в додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, із змінами та доповненнями, за ознакою доходу «146».

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

.