Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.05.2024 р. № 2841/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення  ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо зменшення вартості основних засобів, нематеріальних активів та інвестиційної нерухомості, яка обліковується за собівартістю для цілей амортизації у податковому обліку на суму втрат від зменшення корисності, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ застосовує міжнародні стандарти фінансової звітності та міжнародні стандарти бухгалтерського обліку для складання та подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку.

Необоротні матеріальні активи, в тому числі  інвестиційна нерухомість, оцінюються за собівартістю.

Після проведеного зменшення корисності у бухгалтерському обліку базою для розрахунку амортизації буде «знецінена» балансова вартість, тобто, нарахування амортизації основного засобу відбувається, виходячи з нової балансової вартості.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

чи зменшується вартість основних засобів, нематеріальних активів та інвестиційної нерухомості, яка обліковується за собівартістю, для розрахунку амортизації в податковому обліку на суму втрат від зменшення корисності, проведеного відповідно до положень  Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 36 «Зменшення корисності активів»?

 

Відповідно до п. 5 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 40 «Інвестиційна нерухомість» інвестиційною нерухомістю визнається нерухомість (земля чи будівля, або частина будівлі, або те й інше), утримувана (власником або орендарем як актив з права користування) з метою отримання орендних платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей, а не для:

а) використання у виробництві або при постачанні товарів чи наданні послуг або для адміністративних цілей; або

б) продажу у ході звичайного ведення бізнесу.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів встановлені ст. 138 Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:

на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:

на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;

на суму вигід від відновлення корисності основних засобів та/або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу. 

Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Таким чином, для цілей амортизації основних засобів та нематеріальних активів (інвестиційної нерухомості, яка обліковується у складі основних засобів)  у податковому обліку не враховуються проведена платником податку на прибуток підприємств відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності їх переоцінка (уцінка, дооцінка) та зменшення корисності таких активів.

При цьому, якщо платник податку на прибуток визнає суми втрат від зменшення корисності таких активів, то такий платник, керуючись п. 138.1 ст. 138 Кодексу, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму втрат від зменшення корисності таких активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).