Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.05.2024 р. № 2850/ІПК/99-00-07-05-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства від 23.04.2024 (вх. ДПС № 1963/ІПК/6 від 24.04.2024) про надання індивідуальної податкової консультації з питаньпрактичного застосування положень податкового законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи,керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариствоповідомило, що є платником податку на прибуток на загальних підставах та уклало ліцензійний договір (далі – Договір) із корпоративним інвестиційним фондом (далі – КІФ) (в особі компанії з управління активами), за яким отримало дозвіл на використання знака для товарів і послуг як об’єкта права інтелектуальної власності. За умовами вищенаведеного ліцензійного договору Товариство зобов’язується сплатити КІФ роялті в порядку та в розмірі, визначеному Договором.

Враховуючи викладеневище, платник податків просить надати консультацію з таких питань:

1) Чи зобов’язано Товариство збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму витрат по нарахуванню та/або сплаті роялті за використання знака для товарів і послуг у повному обсязі, якщо такі роялті нараховані та/або сплачені на користь КІФ?

2) Чи зменшується фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду Товариства на суму нарахованих але не сплачених роялті?

Щодо питання 1.

Відповідно до підпункту 6 підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшуєтьсяна суму витрат з нарахування роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користьюридичної особи, яка відповідно до Кодексу звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена упункті 136.1 статті 136 Кодексу.

Положення статті 136 Кодексу визначають базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств, яка становить 18 відсотків.

Тобто, підпунктом 6 підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 Кодексу передбачено коригування фінансового результату до оподаткування платником податку на прибуток підприємств у випадку нарахування роялті на користь юридичної особи - платника податку на прибуток підприємств, яка:

- застосовує іншу ніж базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств;

- звільнена від обов'язку сплати податку або

- прибуток якої звільняється від оподаткування.

Звільнення від оподаткування податком на прибуток (зменшення ставки) для окремих платників податків передбачено положеннями пункту 133.4 статті 133, статті 142 та окремими пунктами підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Підпунктом 14.1.86 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що інститути спільного інвестування - це інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства.

Правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб'єктів спільного інвестування, особливості управління активами зазначених суб'єктів визначаються Законом України від 05.07.2012 № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» (далі - Закон № 5080).

Відповідно до підпункту 10 частини 1 статті 1 Закону № 5080 інститут спільного інвестування - це корпоративний або пайовий фонд.

Корпоративний фонд - це юридична особа, яка утворюється у формі акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування (частина 1 статті 8 Закону№ 5080).

Діяльність інститутів спільного інвестування - це діяльність, яка провадиться в інтересах учасників (учасника) інституту спільного інвестування та за рахунок інституту спільного інвестування шляхом вкладення коштів спільного інвестування в активи інституту спільного інвестування (підпункт 5 частини 1 статті 1 Закону N 5080).

Коштами спільного інвестування є кошти, внесені засновниками корпоративного фонду кошти, та у випадках, передбачених Законом N 5080, інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо). Кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Реєстру (підпункт 13 частини 1 статті 1 Закону № 5080).

Активами інституту спільного інвестування є сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (підпункт 1 частини 1 статті 1 Закону № 5080).

Майновими правами інтелектуальної власності є право на використання об'єкта права інтелектуальної власності (частина 1 статті 424 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що роялті - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтв або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки та товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Підпунктом 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 Кодексу визначено особливості оподаткування інститутів спільного інвестування, які полягають в тому, що звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотків за позиками, орендних (лізингових) платежів, роялті тощо).

Разом з цим слід зазначити, що інститути спільного інвестування є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до положень підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Кодексу за базовою (основною) ставкою податку на прибуток підприємств. При цьому Кодексом передбачається звільнення від оподаткування коштів, залучених від учасників інституту спільного інвестування, або доходів, нарахованих за активами інституту спільного інвестування, та доходів, отриманих від діяльності інституту спільного інвестування, зокрема у вигляді роялті, а не звільнення інституту спільного інвестування як платника податку на прибуток підприємств.

Отже, враховуючи вище викладене у разі нарахування юридичною особою - платником податку на прибуток підприємств витрат по роялті на користь інституту спільного інвестування(корпоративного інвестиційного фонду) у такого платника податку відсутні правові підстави для коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до підпункту 6 підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 Кодексу.

Зазначений висновок підтверджується у листі Міністерства фінансів України від 11.10.2018 № 11210-09-5/26481 «Щодо витрат по нарахуванню роялті».

 

Щодо питання 2.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі – П(С)БО 16).

Таким чином, формування витрат із нарахування роялті при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період, здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

При цьому Кодексом не передбачено збільшення фінансового результату до оподаткування на суму нарахованих, але не сплачених роялті.

 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).