Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодексу), розглянула звернення ….щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що планує укласти договір оренди нежитлового приміщення з фізичною особою, яка є громадянином України. Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення «до орендної плати не входить відшкодування плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які компенсуються орендарем відповідно до наданих орендодавцем рахунків та документів, які підтверджують понесені орендодавцем витрати, протягом десяти робочих днів з моменту отримання орендарем рахунків та підтверджуючих документів»

Окремий договір оренди земельної ділянки не укладається. Умови компенсації за землю прописані в договорі оренди нежитлового приміщення.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи повинен платник податків сплачувати як податковий агент податок на доходи фізичних осіб з сум компенсації плати за землю та нерухомого майна до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням?
2. За якою ознакою/ознаками доходу відображати орендну плату, суму компенсацій плати за землю, суму компенсацій по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в додатку 4ДФ до Податковогорозрахункусум доходу, нарахованого (сплаченого) на користьплатниківподатків–фізичнихосіб, і сумутриманого з них податку, а такожсумнарахованогоєдиноговнеску (далі – Розрахунок)? Все під одною ознакою доходу чи під різними по кожному зі своєю ознакою?

        Пунктом 269.1 ст. 269 Кодексу встановлено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку, а саме власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (п.п. 269.1.1.1 пп. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 Кодексу).

        Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1ст. 266 Кодексу)

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV Кодексу, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків.

Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:

дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідноіз законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Кодексу (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 - 167.5 цієї статті).

Також зазначені доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотки об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX«Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно із п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, визначення якого наведене у п.п. 14.1.180 п. 14.1. ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, і ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані, зокрема, подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу Розрахунок (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

Форма Розрахункута Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами.

Відповідно до п. 4 розділу IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі–Додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» вказується ознака доходу, наведена у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку, яка визначається відповідно до нарахованого доходу.

Враховуючи зазначене, у разі якщо орендар (юридична особа) здійснює відшкодування витрат (земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)на користь фізичної особи, то суми відшкодування включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи як додаткове благо та відображаються у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «126», або як інший дохід, якщо орендарем виплачується компенсація вказаних витрат та відображається під ознакою «127».

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.