Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.05.2024 р. № 2776/ІПК/99-00-21-03-03 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо наданняіндивідуальної податкової консультації з питань нарахування акцизного податку при реалізації продукції (пива) оптовим покупцям на території України, яка повернулась в митному режимі реімпорту.

У своєму зверненні Товариство зазначає, щоосновним видом господарської діяльності підприємства є виробництво пива (код за КВЕД – 2010 - 11.05).

У зв’язку з цим Товариство просить надати у письмовій формі індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

чи потрібно нараховувати акцизний податок при реалізації продукції (пива) оптовим покупцям на території України, яка повернулась в митному режимі реімпорту (при ввезенні якої був нарахований акцизний податок і сплачений на рахунок митниці)?

Відповідно до п.п. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) акцизний податок – непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Відповідно до ст. 212 Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема :

особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

особа – суб'єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах) (п. п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Відповідно до статті 213 Кодексу, до об’єктів оподаткування акцизним податком належать операції, зокрема:

з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції)
(п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України
(п. п. 213.1.3 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах) (п. п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).

Згідно п. п. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 Кодексу до операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування, зокрема, належать операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) з-за меж митної території України на митну територію України, якщо при цьому згідно із законом не справляється ПДВ у зв'язку з розміщенням товарів (продукції) у митних режимах: реімпорту, транзиту, тимчасового ввезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, знищення або руйнування, відмови на користь держави.

У разі порушення умов митних режимів, під час розміщення в які надано повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов'язана сплатити суму податкового зобов'язання по ПДВ та акцизному податку, на яку було надане умовне звільнення (п. п. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 Кодексу).

Особливості оподаткування ПДВ операцій під час переміщення товарів через митний кордон України визначено ст.206 Кодексу.

Так, операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування ПДВ, крім операцій із ввезення відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 Митного кодексу України(далі – МКУ), що оподатковуються ПДВ за ставкою, визначеною підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 цього Кодексу (п. 206.3 ст. 206 Кодексу)

Відповідно до ст. 78МКУмитний режим реімпорту може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим.

У митний режим реімпорту можуть бути поміщені товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у митний режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:

а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;

б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів ( п. 3 ч. 2 ст. 78 МКУ).

Статтею 84 МКУ передбачено, що товари, поміщені у митний режим експорту, втрачають статус українських товарів з моменту їх фактичного вивезення за межі митної території України, а товари, що знаходяться за межами митної території України, втрачають статус українських товарів з моменту поміщення їх у митний режим експорту.

Отже, зважаючи на те, що зазначена у зверненні інформація потребує уточнення, зокрема, чи справлялось ПДВпри ввезенні зазначених у зверненні підакцизних товарів (продукції)на митну територію України, на підставі яких норм Кодексу відбувалось нарахування податкових зобов’язань з акцизного податкупотоварах (продукції),ввезених в митному режимі реімпорту,який статус мали товари (продукція) при їх ввезенні на митну територію України, а томунеможливо надати відповідь на порушене питання у зверненні, щодо нараховування акцизного податку при реалізації продукції (пива) оптовим покупцям на території України, яка повернулась в митному режимі реімпорту.

Для надання більш повного та ґрунтовного роз’яснення Товариство має право повторно звернутися до контролюючого органу та надати копії відповідних документів з наведенням детального опису суті здійснюваних операцій.

Відповідно до п. 52.2 ст.52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.