Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.05.2024 р. № 2897/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо виправлення помилки в податковій звітності з податку на додану вартість (далі – ПДВ)та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, між Товариством та Покупем був укладений договір про постачання для державних потреб мастильних засобів для техніки спеціального призначення (далі – Договір). У межах Договору Товариство на користь Покупця поставило мастильні засоби, застосувавши ставку ПДВ у розмірі 20 відсотків. На всю суму господарської операції у межах Договору були складені податкові накладні, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (у разі, якщо Товариством за вказаних вище операцій було помилково застосовано ставку ПДВ у розмірі 20 відсотків):

1) чи потрібно зменшувати податкові зобов’язання з ПДВ,вказаних у рядках 1.1 та 9 податкової декларації з ПДВ) ?

2) чи виникає право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у разі виникнення суми від’ємного значення за результатами уточнення показників податкової звітності з ПДВ?

3) яка відповідальність передбачена Кодексом для платників податків, у разі якщо внаслідок уточнення показників податкових зобов’язань з ПДВ виникатиме від’ємне значення з ПДВ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року
№ 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У зв’язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VІІІ «Про правовий режим воєнного стану» (далі – Закон № 389-VІІІ), Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі – Указ № 64/2022) на території України введено воєнний стан. Указ № 64/2022 затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

Пунктом 2 Указу № 64/2022 визначено завдання військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об’єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з’єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управлінню державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом № 389-VІІІ заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої –дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Кодексом терміни.

Підпунктом «г» підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V Кодексу встановлено, що операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством, оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою.

З метою виконання мобілізаційних завдань в умовах воєнного стану, введеного Указом № 64/2022, та відповідно до підпункту «г» підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V Кодексу Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2022 року № 178 «Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану» (далі – Постанова № 178) визначено категорії установ, операції з постачання яким товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою.

Так, до таких установ Постановою № 178 віднесено Збройні Сили України, Національну гвардію України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, Державну прикордонну службу України, Міністерство внутрішніх справ України, Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони України, Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України, інші утворені відповідно до законів України військові формування, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету.

Постанова № 178 набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Пунктом 192.1 статті 192 розділу V Кодексу визначено, що у разі, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН. Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 глави 2 розділу II Кодексу у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 глави 2 розділу II Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, в тому числі уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).

Відповідно до пункту 6 розділу III Порядку № 21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій звітності. Дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків здійснюється згідно зі статтею 200 розділу V Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Кодексу бюджетне відшкодування – відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 розділу V Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 розділу V Кодексу при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ статті 200 розділу V Кодексу (далі – реєстраційна сума) на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ статті 200 розділу V Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

У разі, якщо Товариством була складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, в якій невірно застосована ставка податку, то з метою виправлення допущеної помилки у такій податковій накладній Товариство повинно на дату її виявлення скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому вивести в нуль її показники, та скласти нову податкову накладну датою виникнення податкових зобов’язань із застосуванням вірної ставки податку.

При цьому Товариство та Покупець мають провести перерахунки, згідно з якими сума ПДВ, що була нарахована (сплачена) у складі вартості придбаних товарів та відображена в податкових накладних, складених щодо операцій із такими товарами, має бути або повернута Покупцю, або зарахована в рахунок оплати вартості наступних поставок.

Крім того, якщо Товариством у податковій декларації з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період відображено операції з постачання товарів, на які поширюються норми підпункту «г» підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V Кодексу та Постанови № 178 щодо застосування нульової ставки ПДВ за ставкою у розмірі 20 відсотків, то такий платник зобов’язаний подати до такої податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний податковий період (який припадає на період дії воєнного стану) уточнюючий розрахунок, у якому зменшити податкові зобов’язання за такими операціями, нарахованими за ставкою ПДВ у розмірі 20 відсотків, та зазначити у відповідному рядку уточнюючого розрахунку обсяг операції, яка оподатковується за нульовою ставкою ПДВ.

Щодо питання 2

З урахуванням підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 статті 200 розділу V Кодексу при від’ємному значенні різниці між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує реєстраційну суму на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Кодексу платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію з ПДВ та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у такій податковій декларації з ПДВ.

Отже, платник податку, який має право на бюджетне відшкодування відповідно статті 200 розділу V Кодексу та подав заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримує таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 розділу V Кодексу, – за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до Кодексу.

Щодо питання 3

Кодексом не передбачено відповідальності за самостійне здійснення Товариством уточнень податкових зобов’язань з ПДВ, що призводить до виникнення від’ємного значення з ПДВ.

Згідно з пунктом 52.1 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація надається контролюючим органом платнику податку за його зверненням та стосується практичного застосування окремих норм податкового законодавства.

При наданні податкової консультації не проводиться оцінка правильності застосування платником податку тих чи інших норм податкового законодавства. Правомірність відображення окремих операцій в податковому обліку платника податку здійснюється під час проведення контрольно-перевірочної роботи.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).