Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення
Державної установи «______» (далі – Слідчий ізолятор) щодо окремих питань оподаткування державної установи у статусі неприбуткової організації, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
У зверненні Слідчого ізолятора у статусі неприбуткової організації, що є платником податку на додану вартість, викладено такі запитання для надання індивідуальної податкової консультації:
1. Чи має право державна установа надавати в оренду приміщення, розташовані на території такої установи, що тимчасово не використовуються? Чи призведе така господарська операція до втрати статусу неприбуткової організації?
2. Якщо так, то чи оподатковуються податком на прибуток підприємств суми бюджетних асигнувань та надходжень за платні послуги (поліпшення умов утримання ув’язнених, телефонія, послуги інтернет для ув’язнених), що отримує державна установа для провадження своєї основної діяльності?
Щодо запитань 1 та 2
За даними інформаційних систем ДПС Слідчий ізолятор внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) з присвоєнням коду ознаки неприбутковості 0031 (бюджетні установи).
Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;
внесена контролюючим органом до Реєстру.
Положення абзаців третього і четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).
Водночас, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначено п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.
Як встановлено п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до переліку неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені бюджетні установи.
Відповідно до п.п. 14.1.17. п.14.1 ст. 14 Кодексу термін бюджетна установа вживається у значенні, наведеному у Бюджетному кодексі України (далі – БКУ).
Бюджетні установи – це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими (п. 12 частини першої ст. 2 БКУ).
Бюджетні установи здійснюють свою діяльність на основі кошторису, що згідно з п. 30 частини першої ст. 2 БКУ є основним плановим фінансовим документом бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.
Відповідно до частини четвертої ст. 13 БКУ власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.
Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи:
перша група – надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством;
друга група – інші джерела власних надходжень бюджетних установ.
У складі першої групи виділяються ряд підгруп, зокрема такі:
підгрупа 1 – плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю;
підгрупа 3 – плата за оренду майна бюджетних установ, що здійснюється відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Отже, в загальному порядку проведення бюджетною установою у статусі неприбуткової організації операцій з надання в оренду майна, що здійснюється відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а також послуг, що надаються згідно з основною діяльністю бюджетної установи, не є підставою для виключення такої організації з Реєстру за умови, що доходи від проведення таких операцій отримуються в межах профільного законодавства та кошторису і використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених у встановленому порядку, без розподілу отриманих доходів або їх частини серед своїх засновників, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.
У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу), така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.
Водночас зазначимо, що Порядок реалізації експериментального проекту щодо платних послуг з надання поліпшених побутових умов, доступу до Інтернету та голосової електронної комунікації за допомогою засобів IP-телефонії особам, узятим під варту, у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2023 року № 402 «Про реалізацію експериментального проекту щодо платних послуг з надання поліпшених побутових умов, доступу до Інтернету та голосової електронної комунікації за допомогою засобів IP-телефонії особам, узятим під варту, у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби», яка втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2023 року № 1051 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2023 р. № 402».
У зв’язку із зазначеним вище інформації, викладеної у зверненні, недостатньо для надання більш конкретної відповіді із запитання звернення щодо надання державною установою, що є слідчим ізолятором, платних послуг, оскільки вивченню підлягають відповідні нормативні документи, установчі документи (у разі наявності), положення тощо. Тож конкретну відповідь з цього запитання можливо надати після отримання відповідної інформації.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |