Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.05.2024 р. № 2786/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Сільськогосподарськогофермерського господарства(далі – Господарство) щодо отримання індивідуальної податкової консультаціїз питаньщодо особливостейзастосування мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Господарствоє платником єдиного податку четвертої групи, платник ПДВ. Головою Господарства є його засновник, який володіє 100 відсотковою часткою у статному капіталі Господарства та перебуває у трудових відносинах з Господарством.

За інформацією Господарства, між Господарством та іншим підприємством укладено договори про спільний обробіток землі. Сторони відповідно цих договорів домовились про спільний обробіток землі і співробітництво без створення юридичної особи.

Відповідно до умов договорів, внесок іншого підприємства- є вартість обробки земельних ділянок, які надані йому у користування. Вся готова продукція, яка вирощена на земельних ділянках обліковується на балансі Господарства. Реалізується на території України та за її межами. Дохід відображається в бухгалтерських та статистичних звітах Господарства.

Зазначені земельні ділянки Господарство включало в податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи.

Разом з тим, Господарством не надано ніяких документів щодо умов договірних відносин використання земельних ділянок, оформлення договорів.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

1.Чи включати вищевказані земельні ділянкив додаток 3 "Розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік" до декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік, так як Господарство відображає дані земельні ділянки у додатку1 «Відомості про земельні ділянки» та сплачує єдиний податок по цим об’єктам?

2.Чи можна включити до розрахунку МПЗ суми податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) та військового збору у 2023 році, утриманих при виплаті дивідендів засновнику, який перебуває у трудових відносинах з Господарством (дивіденди нарахованіза 2020, 2021, 2022 роки, а виплачені у 2023 році з перерахованими податками у 2023 році)?

3. Чи включається до розрахунку МПЗ за 2023 рік сплачена сума єдиного податку четвертої групи за ІV квартал 2023 року у грудні 2023року?

4. Якщо сума єдиного податку четвертої групи за ІV квартал 2023 року сплачена у І кварталі 2024 року, чи можна її включити до розрахунку МПЗ за 2024 рік?

Щодо першого питання

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 Кодексу).

Згідно з п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється єдиний податок; звітні податкові декларації з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю) та дані про державну реєстрацію такого права.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку», зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Відповідно до п.п. 14.1.114² п. 14.1 ст.14 Кодексу МПЗ - мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним МПЗ.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38¹.1.4 п. 38 ¹.1 ст. 38¹ Кодексу).

Платники єдиного податку четвертої групи - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати Додаток 3 "Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік" (далі - Додаток 3) до Декларації. Додаток 3 є невід'ємною частиною Декларації.

Згідно з п. 38 ¹.4 ст. 38 ¹Кодесу у разі переходу права власностіабо права користування, у тому числіоренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 01 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) - починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власниківабокористувачів.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Згідно з частиною першою ст. 206 Земельного кодексу України (далі – Земельного кодексу) використання землі в Україні є платним.

Суб’єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади (частина друга ст. 2 Земельного кодексу).

Статтями 125, 126 Земельного кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України від 01.07.2004  №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями.

Використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельногозаконодавства.

Таким чином, якщо права на земельні ділянки не зареєстровані відповідно норм законодавства, такі землі не включаються до об’єкта оподаткування єдиного податку четвертої групи та МПЗ. Такі земельні ділянки є об’єктами оподаткування у власника або користувача (відповідно до оформлення прав на земельні ділянки).

Додатково повідомляємо, що до четвертої групи платників єдиного податку належать сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків (пп. 4 п. 291.4 ст. 294 Кодексу).

Частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави 1 розділу XIV Кодексу - питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку (пп. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до пп. 14.1.33¹ п. 14.1 ст.14 Кодексу власна сільськогосподарська продукція - сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари), що підпадає під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється, збирається, виготовляється, виробляється, переробляється безпосередньо виробником цієї продукції - власником, орендарем або користувачем на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, або на давальницьких умовах.

З огляду на викладене, при обчисленні частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік доходи від реалізації сільськогосподарської продукції, включаються до доходу сільськогосподарського товаровиробника, якщо така сільськогосподарська продукція вирощена на земельних ділянках, які перебувають у власності та/або користуванні товаровиробника.

Щодо другого питання

Абзацами першим, другим і п’ятим п. 297¹.1 ст. 297¹ Кодексу визначено, що платники єдиного податку - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

У такому додатку, зокрема, зазначається загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно, зокрема, до п. 297¹.5 Кодексу витрат на оренду земельних ділянок (далі у ст. 297¹ Кодексу – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року.

Згідно з абзацами першим, другим п. 297¹.5 ст. 297¹ Кодексу для платників єдиного податку четвертої групи (зокрема, юридичних осіб, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство») різниця між сумою загального МПЗ(та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального МПЗ загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, зокрема, відноситьсяПДФО та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Таким чином, для цілей розрахунку МПЗ Господарство може враховувати суми ПДФО та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах.

Додатково повідомляємо, що відповідно до п. 5 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 № 973-IV  (далі – Закон № 973-IV) фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, має статус сімейного фермерського господарства, за умови що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім'ї відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України.

Нормами п.1 ст. 3 передбачено, що членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень установчого документа фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Згідно з ст. 27 Закону № 973-IV трудові відносини у фермерському господарстві ФГ базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом). Трудові відносини членів фермерського господарства  регулюються Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), - законодавством України про працю.

Щодо третього та четвертого питання

Пунктом 297¹.5. ст.297¹ Кодексу визначено, що для платників єдиного податку четвертої групи (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство") різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального МПЗ загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться, зокрема, єдиний податок; податок на прибуток підприємств (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної).

У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

Враховуючи вищевикладене, у розрахунок МПЗ єдиний податок враховуються у періоді, у якому вони фактично сплачені, у разі, якщо такі кошти не є надміру або помилково сплаченими.

Таким чином, в разі сплати єдиного податку четвертої групи за ІV квартал 2023 року:

у ІV кварталі 2023 року, в т. ч. у грудні 2023 року (нарахування здійснюються у І кварталі 2024 року),суми сплаченого податку враховуються при визначенні МПЗ за 2024 рік;

у Ікварталі 2024 року - суми сплаченого податку враховуються при визначенні МПЗ за 2024 рік.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).