Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.05.2024 р. № 2792/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо питань використання норм податкового законодавства з питань відображення в обліку операцій з переробки соняшника та різниці між заліковою та фізичною вагою сировини, що виникає в процесі виробництва та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, товариство створене у 2005 році. Основний вид діяльності товариства – виробництво олії та тваринних жирів.

З метою виробництва підприємство закуповує соняшник у фермерських господарств та сільськогосподарських підприємств та обліковує у фізичній вазі; надає його в переробку на давальницьких умовах на виробничих потужностях стороннім заводам-виробникам також у фізичній вазі. Згідно договору переробки вартість послуги розраховується відповідно до залікової ваги сировини.

В результаті, підприємство відповідно до акту отримує готову продукцію (олію, шрот) від завода-переробника також, виходячи з залікової ваги. В ході виробництва виникає різниця між фізичною та заліковою вагою соняшника, як сировини для виробництва олії та шроту.

Величина технологічних відходів і втрат обумовлена технічним рівнем технологічного обладнання та якісними характеристиками матеріальних ресурсів.

Показник сировинних втрат розрахований відповідно до Порядку обліку сировини, матеріалів та готової продукції на підприємствах олійно-жирової галузі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 11.09.2009 № 656, як різниця між кількістю фактично переробленого насіння та виходами олії, шроту, лушпиння у відсотках до переробленого насіння соняшника. Сировинні втрати – це втрати вологи та летних речовин у процесі виробництва за рахунок дії високих температур.

Отже, при здійсненні виробничого процесу переробки сировини існують й інші втрати, які не можуть контролюватись замовником та пов’язані виключно з виробничим процесом перероблення сировини, що обумовлено безперервністю виробничого процесу.

Виходячи із викладеного вище, заявник просить дати роз’яснення щодо правомірності віднесення «різниці» між фізичною та заліковою вагою соняшника, яка виникає в результаті технологічного процесу виробництва, на собівартість продукції.

Згідно з п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹Кодексудо функцій контролюючих органів належить надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 44.1 ст. 44 Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

При цьому положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму різниць між фізичною та заліковою вагою соняшника, яка виникає в результаті технологічного процесу виробництва.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

Враховуючи вищезазначене, питання щодо формування собівартості продукції в бухгалтерському обліку відноситься до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).