Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.05.2024 р. № 2857/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення, щодо питань застосування п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі здійснення операцій з відступлення права вимоги за поставлений товар нерезидентом та, керуючись ст. 52 Кодексу, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, борг первісно виник на основі договору поставки резидентом Данії товару резиденту України, за який підприємство – резидент України не розрахувалося. В подальшому було здійснено переведення боргу і спочатку замінено первісного боржника на нового, яким виступає резидент України, а потім кредитора – нерезидента на нового кредитора, яким став резидент України. Новий боржник повинен сплатити борг на користь нового кредитора у повному розмірі за поставлений товар, а новий кредитор за набуття права вимоги сплачує первісному кредитору меншу суму, різницю залишаючи собі як «комісійну винагороду».

Враховуючи вищевикладене, товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

Чи оподатковуються доходи, отримані нерезидентом-постачальником товару із джерелом їх походження з України, податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України, якщо нерезидент поставив в Україну товар резиденту-покупцю товару (первісному боржнику), а потім відбулась заміна резидента-покупця товару (первісного боржника) на нового боржника, а в наступному нерезидент (як первісний кредитор) був замінений на резидента (як нового кредитора), і такий новий кредитор сплачує нерезиденту (первісному кредитору) плату за отримане право вимоги до нового боржника або такий новий кредитор сплачує нерезиденту (первісному кредитору) кошти, отримані як борг, що виник за договором поставки, за вирахуванням своєї комісії?

Відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньоюабонаступноюкомпенсацієювартості такого боргу кредитору або без такоїкомпенсації (п.п. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Частиноюпершою ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ), визначено, що кредитор у зобов’язанніможе бути заміненийіншоюособоювнаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншійособі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочинщодозаміни кредитора у зобов’язаннівчиняється у такійсамійформі, що і правочин, на підставіякоговиниклозобов’язання, право вимоги за якимпередається новому кредиторові (частина перша ст. 513 ЦКУ).

Боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщоінше не передбачено законом (ст. 520 ЦКУ).

Відповідно до частини третьої ст. 656 ЦКУ предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи із описуваної ситуації, виплата за отримане право вимоги первісному кредитору (нерезиденту) резидентом України (новим кредитором)  розглядається як операція із продажу активу у вигляді заборгованості за поставлені товари.

Згідно з положеннями п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку за ставками, визначеними ст. 141 Кодексу.

Для цілей п. 141.4 ст. 141 Кодексу під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміється, зокрема, інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення. (п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Отже, доходи нерезидента у вигляді плати за переведене право вимоги розглядаються як інші доходи відповідно до п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу та підлягають оподаткуванню відповідно до вимог п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Оскільки, виплата за отримане право вимоги первісному кредитору (нерезиденту) здійснюється резидентом України (новим кредитором) за ціною нижчою ніж сума заборгованості за поставлені товари, то така операція  розглядається як операція із продажу активу із дисконтом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).