Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула Ваше звернення, щодо практичного застосування норм податкового законодавства, та в межах компетенції повідомляє.
Платник податку у зверненні повідомив, що є фізичною особою – підприємцем – платником – єдиного податку третьої групи та здійснює діяльність у сфері наземних пасажирських перевезень. Для отримання коштів за надані послуги від населення, підприємцем укладений договір про приймання платежів з фінансовою компанією Fondi.
Враховуючи викладене, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Чи підпадає під визначення безготівкових розрахунків операція з утримання комісії фінансовою компанією?
2. Чи не буде вважатися порушенням умов, встановлених п.291.6 ст. 291 Кодексу для перебування на спрощеній системі оподаткування, операція з утримання фінансовою компанією комісії та коштів для відшкодування сум, зазначених у пунктах 1 – 4 питання?
Щодо першого питання
Відповідно до частини першої ст. 2 Закону України від 30 червня 2021 року №1591-IX «Про платіжні послуги» (далі – Закон №1591) загальні засади функціонування платіжного ринку, відносини у сфері надання платіжних послуг користувачам регулюються Конституцією України, Законом №1591, іншими законами України та прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст. 1 Закону №1591 та визначено, що безготівкові розрахунки – це перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів.
Згідно з Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення №148) готівкові розрахунки/розрахунки готівкою – це платежі готівкою суб'єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (п.п.5 п.3
розділу І Положення №148).
Таким чином, при визначенні суб’єктом господарювання належності розрахунків до безготівкових розрахунків, враховуються положення зазначених законодавчих та нормативних актів.
Щодо другого питання
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1
розділу XIV ПКУ.
Згідно з п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлена у розмірі 5 відс. доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (п.п. 2 п. 293.3 ст. 293 ПКУ).
Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3
ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Пунктом 291.6 ст.291 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п.292.6 ст.292 ПКУ).
Відповідно до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, зокрема у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.
Враховуючи вищезазначене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку при проведенні господарської діяльності зобов’язані здійснювати розрахунки при купівлі та продажу товарів (робіт, послуг) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій формі).
Додатково зауважуємо, що згідно з п. 299.10 ст. 299 Кодексу реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 Кодексу, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.
Водночас наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались,
Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
________________________________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |