Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ),розглянула Ваше звернення, щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у зверненні повідомив, що 2023 року фізичною особою (покупцем), було укладено Договір купівлі-продажу з юридичною особою (Продавець) з розстрочкою платежу. Предметом договору є земельна ділянка, загальною площею 0,18 га.
При посвідчені вищевказаного договору, покупцем, було сплачено частину грошових коштів на банківський рахунок продавця. Повний розрахунок між сторонами договору повинен бути проведений до .2023. На підтвердження чого сторони повинні були підписати Акт приймання-передачі земельної ділянки.На датузвернення повний розрахунок між сторонами договору не відбувся, акт приймання-передавання земельної ділянки не підписано, у зв'язку з чим покупець земельної ділянки, має намір укласти договір про розірвання вищевказаного договору купівлі-продажу та повернути частково сплачені грошові кошти.
У зв’язку з чим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи виникає необхідність сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та державного мита? Якщо так, то хто зі сторін договору повинен сплатити зазначені податки?
2. Чи підлягають оподаткуванню (податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та сплата державного мита) грошові кошти, отримані покупцем в результаті розірвання договору купівлі-продажу, які були ним сплачені при укладанні договору купівлі-продажу?
Щодо першого та другого питань
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 ПКУ (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Частиною четвертою ст. 334 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦКУ).
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦКУ).
Отже, розірвання фізичними особами – резидентами договору
купівлі – продажу об’єкта нерухомості(земельної ділянки), за наслідками якого відбувається перехід права власності, є продажем такого об’єкта.
Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна, неподільного об'єкта незавершеного будівництва / майбутнього об'єкта нерухомості, подільного об'єкта незавершеного будівництва та відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об'єкта незавершеного будівництва / майбутнього об'єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця визначено ст. 172 ПКУ.
Відповідно до п. 172.8 ст. 172 ПКУ під продажем розуміється будь-який перехід права власності або будь-яких інших аналогічних прав на об'єкти нерухомості, неподільний об'єкт незавершеного будівництва / майбутній об'єкт нерухомості, подільний об'єкт незавершеного будівництва, крім їх успадкування та дарування.
Відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУне оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну), зокрема:
земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення;
земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.
Згідно із п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV ПКУ та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Разом з тим відповідно до п. 172.2 ст. 172 ПКУдохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об'єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або
від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
При цьому згідно з п. 172.7 ст. 172 ПКУ одночасно з дією п. 172.4 ст. 172 ПКУ, якщо стороною договору купівлі-продажу, міни чи іншого відсудження об'єкта нерухомого майна, неподільного об'єкта незавершеного будівництва / майбутнього об'єкта нерухомості, подільного об'єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об'єкта незавершеного будівництва / майбутнього об'єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, є юридична особа чи самозайнята особа, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну).
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX«Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX«Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX«Перехідні положення» ПКУ).
Підпунктом 172.5 ст. 172 ПКУ визначено, що сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи, зокрема, особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, неподільний об’єкт незавершеного будівництва / майбутній об’єкт нерухомості, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни.
Враховуючи зазначене,у разі якщо при розірванні договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між юридичною особоютафізичною особою, відбувається перехід права власності на зазначене майно, то об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є дохід, отриманий від продажу такого майна, який оподатковується з урахуванням вимог ст. 172 ПКУ. При цьому юридична особа повинна виконати всі функції податкового агента передбачені ПКУ.
Разом з цим відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 № 228, Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, зокрема у сфері нотаріату.
Отже, з питання справляння державного мита при розірванні договору купівлі-продажу Ви можете звернутись до Міністерства юстиції України.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Дана індивідуальна податкова консультаціядіє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |