Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.05.2024 р. № 2926/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство орендує земельну ділянку сільськогосподарського призначення у фізичної особи. Нарахування орендної плати за договорами оренди здійснюється щомісячно. Однак сума орендної плати виплачується орендодавцю – фізичній особі в строк, що передбачений договором оренди – один раз на рік 15 грудня.

Орендодавець помер та не встиг отримати належні йому до виплати суми орендної плати.

Спадкоємець надав орендарю документи, що засвідчують його право на спадщину.

Орендар виплатив спадкоємцю належні за договором суми орендної плати, що належали до виплати спадкодавцю як суми орендної плати.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи повинен орендар відображати суми виплаченої спадкоємцю кредиторської заборгованості з орендної плати, що нараховувалися за життя спадкодавця і з якої утримані та перераховані податки з доходу спадкодавця, в Додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) як дохід спадкоємця?

2. Якщо так, то який код ознаки доходу має бути (враховуючи, що суму отримав член першого ступеня споріднення).

3. Чи вважається сума виплаченого за договором доходу у вигляді оренди, яка належала спадкодавцю, доходом спадкоємця, що підлягає оподаткуванню?

Щодо першого – третього питань

Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ), Законом України
від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон № 161), іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону № 161 та ст. 759 ЦКУ договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди землі є строк дії договору оренди (ст. 15 Закону № 161).

Договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено (частина перша ст. 31 Закону № 161).

При цьому перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи – орендаря  не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі (частина шоста ст. 32
Закону № 161).

Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (частина перша
ст. 1216 ЦКУ).

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (частина перша ст. 1218 ЦКУ).

Частиною першою ст. 1225 ЦКУ встановлено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Особливості оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) регламентується п. 170.1
ст. 170 ПКУ.

Водночас відповідно до п. 162.3 ст. 162 ПКУ у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов’язань як нерезидента згідно з ПКУ) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає. 

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок (військовий збір), який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду (п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Зокрема, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, для податкового кварталу, податковий Розрахунок (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами, затверджені форма Розрахунку та Порядок заповнення і подання податковими агентами Розрахунку.

Таким чином, якщо юридичною особою на виконання договору оренди був нарахований дохід у вигляді орендної плати на користь фізичної особи, але не виплачений у зв’язку з його смертю, то податок на доходи фізичних осіб і військовий збір який підлягав утриманню з такого нарахованого доходу, підлягав перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду, а отже, сума зазначеного доходу при виплаті фізичним особам (спадкоємцям) не є об’єктом оподаткування, але відображається податковим агентом у Додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «195».

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.