Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.05.2024 р. № 2943/ІПК/99-00-24-03-03-ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення ….. щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що протягом 2023 року отримав у спадщину частки житлових будинків та земельних ділянок.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

1. Чи необхідно платнику податків подати річну декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) у зв’язку з отриманням спадщини?
2. Яку ставку податку на доходи фізичних осіб необхідно застосовувати для визначення податкових зобов’язань у разі необхідності подання Декларації у зв’язку з отриманням спадщини?
3. Яку вартість отриманого у спадщину майна, що підлягає оподаткуванню необхідно зазначити у Декларації.
4. Які додаткові зобов’язання виникають у платника податків після отримання спадщини?

         Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІVПКУ, відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід у вигляді вартості успадкованого майна у межах, що оподатковується згідно з розділом ІVПКУ (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, визначено ст. 174 ПКУ, якою встановлено декілька ставок для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини,зокрема залежно від ступеня споріднення спадкоємця зі спадкодавцем та їх резидентського статусу.

Об'єкти спадщини платника податку з метою оподаткування визначено п. 174.1 ст. 174 ПКУ, до яких відносяться, зокрема, об'єкти нерухомого майна.

При цьому за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються, зокрема, об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 cт. 174 ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Водночас членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Підпунктом 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV ПКУ та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою 5 відс., встановленою п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Також вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до п. 174.3 ст. 173 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в Декларації, крім спадкоємців – нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

Згідно з п. 174.4 ст. 174 ПКУ нотаріуси за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса за місцем відкриття спадщини щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину в порядку, встановленому розділом І ПКУ для податкового розрахунку.

При цьому у такому податковому розрахунку обов'язково зазначається сума доходу у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого платником податку, зазначеним у п.п. 174.2.2п. 174.2 ст. 174 ПКУ.

Підпунктом 174.8 ст. 174 ПКУвизначено, що у разі спадкування будь-яких об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, ринкова вартість таких об'єктів з метою оподаткування не визначається.

В інших випадках отримання доходів у вигляді об'єктів спадщиниоб'єктом оподаткування є оціночна вартість або ринкова вартість таких об'єктів спадщини,  визначена відповідно до п. 172.3 ст. 172 ПКУ.

Враховуючи зазначене, дохід у вигляді вартості успадкованого майна, отриманий фізичною особою – резидентом від спадкодавця – резидента першого та другого ступенів споріднення, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за нульовою ставкою податку. При цьому зазначений дохід звільняється від оподаткування військовим збором.

Разом з тим дохід у вигляді вартості об’єкта спадщини (нерухомого майна), що успадковується спадкоємцем – резидентом, який не є членом сім’ї спадкодавця – резидента першого або другого ступенів споріднення, оподатковується податком на доходи фізичних осіб заставкою 5 відс. та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. При цьому об'єктом оподаткування є оціночна вартість або ринкова вартість таких об'єктів спадщини, визначена відповідно до п. 172.3ст. 172 ПКУ.

Крім того, дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається платником податків у Декларації.

Порядок подання Декларації визначено ст. 179 ПКУ, згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов'язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Фізична особа зобов'язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

Водночас відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов'язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до розділу IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.