Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.05.2024 р. № 2944/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення, щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платником податків у зверненні зазначено, що серед клієнтів – юридичних осіб Банку, які здійснюють виплату доходу фізичним особам, є іноземні компанії та організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, які не мають зареєстрованих на території України представництв, філій або інших відокремлених підрозділів, та які при здійсненні таких виплат не подають платіжні інструкції на перерахування або документи, що підтверджують фактичну сплату сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до відповідного бюджету. Так, відповідно до пояснень від таких клієнтів, вони не зобов’язані здійснювати перерахування єдиного внеску до відповідного бюджету оскільки не є платниками єдиного внеску відповідно до Закону України від 08 липня
2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Таким чином, якщо іноземні компанії та організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, не мають зареєстрованих на території України представництв, філій або інших відокремлених підрозділів, то у розумінні Закону № 2464, такі компанії та організації не є страхувальниками, а фізичні особи – отримувачі доходу від такої компанії не є застрахованими, і тому в таких компаній та організацій не виникає обов’язку щодо сплати єдиного внеску.

У зв’язку з чим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи правильно Банк розуміє, що іноземні компанії та організації, утворені відповідно до законодавства інших держав та які не мають зареєстрованих на території України представництв, філій або інших відокремлених підрозділів, не є платниками єдиного внеску, а відтак, такі іноземні компанії та організації у разі видачі (перерахування) коштів для виплати заробітної плати на користь фізичних осіб подають платіжні документи банку на виплату такого доходу фізичним особам без подання платіжної інструкції на перерахування єдиного внеску. В свою чергу, Банк повинен прийняти від таких клієнтів платіжні інструкції на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати без вимоги подання такими клієнтами платіжних інструкцій про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум.

Відповідно до п.п.14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу нерезиденти це:

а) іноземні компанії, організації, партнерства та інші об'єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень Кодексу;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;

в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня
2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Пунктом 2 частини першої ст. 1 Закону № 2464визначено, що єдинийвнесок–це консолідованийстраховийвнесок, збірякогоздійснюється до системизагальнообов'язкового державного соціальногострахування в обов'язковому порядку та на регулярнійоснові з метою забезпеченнязахисту у випадках, передбаченихзаконодавством, прав застрахованихосіб на отриманнястраховихвиплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціальногострахування.

Застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавствапідлягаєзагальнообов'язковому державному соціальномустрахуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуєтьсячисплачувався у встановленому законом порядку єдинийвнесок (п. 3 частинипершої ст. 1 Закону № 2464).

Страхувальниками є роботодавці та інші особи, яківідповідно до Закону № 2464 зобов’язанісплачуватиєдинийвнесок(до п. 10 частинипершої ст. 1 Закону № 2464).

Виключно Законом № 2464 визначаються, зокрема, платники єдиного внеску (частина друга ст. 2 Закону № 2464).

Відповідно доп. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема:

філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;

дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з частиноюп'ятою ст. 8 Закону № 2464 єдинийвнесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі
22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 базинарахуванняєдиноговнеску.

Крім того, платник єдиноговнескузобов’язанийсвоєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають від платників єдиного внеску, зазначених у п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, платіжні інструкції на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником платіжних інструкцій про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національним банком України та центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення (частина друга ст. 24 Закону № 2464).

Враховуючи зазначене, оскільки роботодавці, які використовують працю найманих працівників і є юридичними особами, утвореними відповідно до законодавства інших держав, які не мають зареєстрованих на території України представництв, філій або інших відокремлених підрозділів, не є страхувальниками, то такі юридичні особи не є платниками єдиного внеску.

При цьому такі юридичні особи під час видачі (перерахування) коштів для виплати заробітної плати на користь фізичних осіб подають платіжні документи банку на виплату такого доходу фізичним особам без подання платіжної інструкції на перерахування єдиного внеску.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_____________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.