Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.05.2024 р. № 2970/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення  Товариства щодо особливостей визначення мінімального податкового зобов’язання платником єдиного податку – юридичною особою та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5 % та не є с\г товаровиробником. Проте, отримує дохід від інвестора за с\г товаровиробництво на цій ділянці відповідно до договору за інвестування землі. Товариство сплачує єдиний податок з доходу по зазначеній ділянці та орендну плату в розмірі 12 % від нормативно-грошової оцінки. При цьому, документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою від якої Товариство отримує дохід не надано.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати роз’яснення з наступного питання:  

1. Чи може Товариство в додатку розрахунку загального МПЗ вказати сплачений єдиний податок з доходу отриманого за Договором інвестування землі по ділянці?

Щодо зазначеного питання

Основним документом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року №2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ).

Згідно із статтей 125, 126 ЗКУ право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон №1952). Згідно зі ст. 4 Закону №1952 право оренди (суборенди) земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Таким чином, враховуючи, що право власності, право користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки повинно бути оформлене та зареєстровано відповідно до законодавства, то і статус платника податків визначається в залежності від наявності такого зареєстрованого права власності та/або  права користування земельною ділянкою в тої чи іншої особи.

Відповідно до підпункту 14.1.114² пункту 14.1 статті 14 Кодексу мінімальне податкове зобов’язання - мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній юридичній особі, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38¹.1.4 п. 38¹.1                         ст. 38 ¹ Кодексу).

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов'язання платників єдиного податку встановлено ст. 297¹ Кодексу.

Пунктом 297¹.1 ст. 297¹ Кодексу визначено, що платники єдиного податку - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, зі змінами та доповненнями (далі - Декларація)

Для платників єдиного податку третьої групи (юридичних осіб), у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до пп. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, дорівнює або перевищує 75 відс., різниця між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов'язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (п. 297¹.3 ст. 297¹ Кодексу)

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться: зокрема, єдиний податок.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

Для платника єдиного податку третьої групи (юридичних осіб), у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до пп. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, становить менше 75 відс., різниця між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов'язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок ( п. 297¹.4 ст. 297¹ Кодексу).

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться: зокрема, єдиний податок, сплачений платником єдиного податку третьої групи у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахований відповідно до пп. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

Зокрема, пп. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що часткою сільськогосподарського товаровиробництва є питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку.

При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку, зокрема, третьої групи зобов'язаний збільшити визначену в податковій декларації за податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення (абзац перший п. 297¹.7                    ст. 297¹ Кодексу).

Сума єдиного податку в частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році                      (абзац перший п. 297¹.8 ст. 297¹ Кодексу).

Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов'язань з єдиного податку (абзац другий п. 297¹.8 ст. 297¹ Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, за умови зареєстрованого права власності та/або  права користування земельною ділянкою платник єдиного податку третьої групи (юридична особа) при обчисленні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок до суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок має право віднести, зокрема, єдиний податок, сплачений платником єдиного податку третьої групи (юридичною особою) в залежності від частки сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахованої відповідно до пп. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).