Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.05.2024 р. № 2984/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема статті 39²розділу I Кодексу та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації полягає в необхідності виконання всіма особами в ланцюзі осіб, які мають прямий або опосередкований контроль над іноземною юридичною особою, податкових обов’язків, передбачених Кодексом щодо контрольованої іноземної компанії.

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

• чи всі резиденти України, які підпадають під визначення поняття прямого або опосередкованого контролю  контрольованої іноземної компанії, повинні виконувати податкові обов’язки, передбачені Кодексом, чи тільки перша особа, яка в ланцюзі осіб, які володіють частками одна в одній, першою підпадає під вимоги такого контролю над контрольованою іноземною компанією?

Відповідно до підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу з урахуванням положень цієї статті контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа –  резидент України (далі – контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб –  резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у контрольованій іноземній компанії реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з цим пунктом та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії.

Відповідно до пункту 54 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу встановлені особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду, зокрема, підпункт «б» підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² Кодексу для 2022 –  2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції:

«б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або.».

Отже, якщо юридична особа – резидент України визнає себе контролюючою особою згідно з вимогами підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексута на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, то інші резиденти України, які прямо або опосередковано володіють цією юридичною особою не визнаються контролюючими особами та не повинні виконувати податкові обов’язки, передбачені Кодексом щодо контрольованої іноземної компанії.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).