X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.05.2024 р. № 2983/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «»(далі – ТОВ) щодокоригування фінансового результату до оподаткування за попередні періоди внаслідок ретроспективного застосування зміни формули середньозваженої собівартості на формулу ФІФО та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ планує здійснити зміну формули визначення собівартості запасів із формули середньозваженої собівартості на формулу ФІФО, у зв’язку з чим виникає питання щодо необхідності   коригування фінансового результату до оподаткування за попередні періоди внаслідок ретроспективного застосування такої зміни до попередніх періодів відповідно до ст. 50 Кодексу.

ТОВ веде бухгалтерський облік за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Згідно облікової політики ТОВ оцінка вибуття запасів здійснюється за середньозваженою собівартістю шляхом ділення  сумарної вартості залишку товарів напочаток звітного періоду і вартості одержаних у звітному періоді товарів на сумарну кількість товарів на початок звітного періоду й одержаних у звітному періоді товарів.

ТОВ розглядає можливість зміни вказаної формули визначення собівартості запасів на формулу «перше надходження – перший видаток»(ФІФО), яка припускає, що одиниці запасів, які були придбані або вироблені першими, продаються першими, а отже, одиниці, які залишаються в запасах на кінець періоду, є тими, що були придбаними або виробленими останніми.

Як зазначає платник, в результаті зміни формули визначення собівартості запасів із формули середньозваженої собівартості на формулу ФІФО, у ТОВ може виникнути коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок першого звітного періоду зміни формули визначення собівартості запасів, а також подання порівняльної інформації у фінансовій звітності щодо попередніх звітних періодів.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

        1.чи передбачені розділом IIIКодексу різниці для коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із зміною формули визначення собівартості запасів із формули середньозваженої собівартості на формулу ФІФО та чи виникає у ТОВ обов’язок здійснити таке коригування?

        2.чи потрібно ТОВ вносити зміни до поданої податкової звітності за відповідні попередні періоди у разі ретроспективного застосування зміни формули визначення собівартості запасів шляхом подання порівняльної інформації у фінансовій звітності щодо попередніх звітних періодів?

        3.Якщо потрібно вносити зміни до податкової звітності, то вказати за який термін та на основі яких норм Кодексу?

Щодо питання 1

Відповідно до п. 16 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (далі – НП(с)БО9), затвердженого наказом Міністерства фінансів Українивід 20.10.1999  № 246 при відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів, зокрема, середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО).

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів (п. 18 НП(с)БО9).

Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили до підприємства (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів (п. 20 НП(с)БО9).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу  об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Різниці для коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток регулюються Розділом ІІІ та Перехідними положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку зі зміною формули визначення собівартості запасів із формули середньозваженої собівартості на формулу ФІФО.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями).

Таким чином, питання зміни формули визначення собівартості запасів із формули середньозваженої собівартості на формулу ФІФО у бухгалтерському обліку належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо питань 2, 3

Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Кодексу платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід'ємною частиною.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Отже, ТОВ не потрібно вносити зміни до поданої податкової звітності за відповідні попередні періоди у разі ретроспективного застосування зміни формули визначення собівартості запасів шляхом подання порівняльної інформації у фінансовій звітності щодо попередніх звітних періодів у разі, якщоці зміни не вплинули на показник фінансового результату до оподаткування за такі звітні періоди.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).