Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.05.2024 р. № 2990/ІПК/99-00-07-06-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення
Приватного виробничо-комерційного підприємства «______________________»
(код ЄДРПОУ ______________) (далі – Підприємство) від __.__.___ без номера
про надання письмової індивідуальної податкової консультації щодо порядку проведення і оформлення результатів документальної планової перевірки, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що виникла необхідність у роз’ясненні норм податкового законодавства щодо порядку проведення і оформлення результатів документальної планової перевірки.

Враховуючи викладене вище, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

«1) Чи повинно Підприємство отримати докази неможливості вручення Акта перевірки посадовій особі Підприємства, які були причиною направлення Акта перевірки засобами поштового зв’язку, разом з Актом перевірки?

2) Якщо Докази неможливості вручення Акта перевірки не були отримані Підприємством, яким чином можна ознайомитись  або отримати копії цих матеріалів?

3) Чи являються для  контролюючого органу Висновки в Акті перевірки єдиним та беззаперечним доказом встановлених порушень податкового законодавства для прийняття податкових повідомлень-рішень?

4) Які терміни, в умовах воєнного стану, винесення контролюючим органом та направлення платнику податків податкових повідомлень-рішень за результатами проведеної виїзної документальної перевірки у разі відображення в Висновку Акта перевірки порушень податкового законодавства?

5) Які терміни, в умовах воєнного стану, оскарження ППР?

6) Які терміни складання адміністративного протоколу на посадових осіб  перевіреного Підприємства, у разі відображення в Висновках Акта перевірки, порушень податкового законодавства?».

Щодо питань 1 та 2, порушених Підприємством у зверненні про надання індивідуальної податкової консультації, інформуємо про таке.

Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 19¹.1 статті 19¹ Кодексу визначено перелік функцій контролюючих органів, так контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків, зборів, платежів, установлених Кодексом.

Контролюючі органи мають право проводити, зокрема, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки (пункт 75.1 статті 75 Кодексу).

Порядок проведення документальних планових перевірок визначено статтею 77 Кодексу з урахуванням особливостей, визначених пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Зокрема, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок (пункт 77.1 статті 77 Кодексу).

Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 Кодексу (пункт 77.7 статті 77 Кодексу).

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Кодексу результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов’язаний його підписати.

Акт перевірки – документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 Кодексу (пункт 77.8 статті 77 Кодексу).

Відповідно до пункту 86.3 статті 86 Кодексу акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п’яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, – протягом 10 робочих днів) (абзац перший пункту 86.3 статті 86 Кодексу).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (абзац другий пункту 86.3 статті 86 Кодексу).

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов’язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов’язання (абзац третій пункту 86.3
статті 86 Кодексу).

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв’язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт (абзац четвертий пункту 86.3 статті 86 Кодексу).

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Кодексу документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Таким чином, у разі неможливості вручення акта перевірки та підписання у зв’язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням, такий  акт надсилається засобами поштового зв’язку за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Щодо питання 3,  порушеного Підприємством у зверненні про надання індивідуальної податкової консультації, інформуємо про таке.

Матеріали, які є підставами для висновків посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок, визначені статтею 83 Кодексу.

Зокрема, відповідно до пункту 83.1 статті 83 Кодексу для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Стаття 83 Кодексу визначає невинятковий перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок. Дана норма є загальною для всіх видів перевірок, визначених Кодексом.

Разом з тим відповідно до підпункту 86.7 статті 86 Кодексу у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід’ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до абзацу другого підпункту 86.7.1 пункту 86.7 статті 86 Кодексу розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному
статтею 42 цього Кодексу.

Щодо питання 4, порушеного Підприємством у зверненні про надання індивідуальної податкової консультації, інформуємо про таке.

Згідно з пунктом 58.2 статті 58 Кодексу форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (абзац перший пункту 86.8 статті 86 Кодексу).

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті (абзац другий пункту 86.8 статті 86 Кодексу).

Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:  заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки (абзац четвертий пункт 58.1 статті 58 Кодексу).

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (пункт 58.3
статті 58 Кодексу).

Щодо питання 5, порушеного Підприємством у зверненні про надання індивідуальної податкової консультації, інформуємо про таке.

Право оскарження податкового повідомлення-рішення передбачено
пунктом 56.1 статті 56 Кодексу – рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (пункт 56.2 статті 56 Кодексу).

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв’язку (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (абзац перший пункту 56.3 статті 56 Кодексу).

Протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними (абзац третій пункту 56.3 статті 56 Кодексу).

Пунктом 56.5 статтею 56 Кодексу передбачено, що платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Щодо питання 6, порушеного Підприємством у зверненні про надання індивідуальної податкової консультації, інформуємо про таке.

Відповідно до підпунктів 111.1.1 і 111.1.2 пункту 111.1 статті 111 Кодексу за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються, зокрема, такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна.

Разом з тим адміністративна відповідальність є одним із видів юридичної відповідальності, яка встановлюється державою шляхом видання правових норм, які визначають підстави відповідальності, заходи, що можуть бути застосовані до порушників, порядок розгляду справ про правопорушення і виконання зазначених заходів. Вона потребує оформлення відповідними процесуальними документами і здійснюється державою через уповноважені органи шляхом покарання особи відповідно до чинного законодавства.

Кодифікований нормативний документ, що регулює суспільні відносини по притягненню до адміністративної відповідальності, є Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Відповідно до абзацу першого статті 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з КУпАП та інших законів України.

Відповідно до статті 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, контролюючі органи в межах своїх повноважень складають протокол про адміністративне правопорушення у терміни, визначені КУпАП.

Разом з тим інформуємо, що з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушених питань та дають змогу ідентифікувати предмет запиту більш детально.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).