Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.06.2024 р. № 3036/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

 

 

Індивідуальна податкова консультація

 

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Релігійної організації «_________» (далі – Релігійна організація) щодо окремих питань оподаткування релігійної організації у статусі неприбуткової організації, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно зі зверненням Релігійної організації у статусі неприбуткової організації такою організацією розглядається можливість для виплати своїм працівникам місячних (квартальних) премій, що носять систематичний характер.

Враховуючи викладене вище, у зверненні Релігійної організації поставлено такі запитання для отримання індивідуальної податкової консультації:

1. Чи може неприбуткова Релігійна організація, яка здійснює освітню діяльність, виплачувати своїм працівникам місячні (квартальні) премії, що носять систематичний характер?

2. Чи не будуть вважатися такі виплати розподілом доходів                            серед працівників для цілей дотримання вимог щодо перебування у статусі неприбуткової організації?

Щодо запитань 1 та 2

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних із ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Доходи (прибутки) неприбуткової організації відповідно до п.п. 133.4.2             п. 133.4 ст. 133 Кодексу використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

При цьому на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану           не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків,               не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені пунктом 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4                ст. 133 Кодексу і не є платниками податку, як передбачено п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу,  зокрема, можуть бути віднесені релігійні організації.

Законодавство України про свободу совісті та релігійні організації складається із Закону України від 23 квітня 1991 року № 987-ХІІ «Про свободу совісті та релігійні організації» зі змінами (далі – Закон № 987) та інших законодавчих актів України, виданих відповідно до нього (частина друга ст. 2 Закону № 987).

Відповідно до ст. 7 Закону № 987 релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно зі своїми статутами (положеннями).

Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об’єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об’єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому ст. 14 Закону № 987 (частина перша ст. 12 Закону № 987).

Релігійні організації, як передбачено ст. 18 Закону № 987, володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. Релігійні організації можуть бути обмежені у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, передбачених законом.

У власності релігійних організацій можуть бути будівлі, предмети культу, об’єкти виробничого, соціального і добродійного призначення, транспорт, кошти та інше майно, необхідне для забезпечення їх діяльності.

Релігійні організації мають право власності на майно, придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом.   

Особливості трудових правовідносин у релігійних організаціях наведені у ст. 25 Закону № 987, згідно з положеннями якої релігійна організація має право приймати на  роботу громадян.

Умови праці встановлюються за угодою між  релігійною організацією та працівником і визначається трудовим договором, який укладається у письмовій формі.

Релігійна організація зобов’язана в установленому порядку зареєструвати трудовий договір.

У такому ж порядку реєструються документи, що визначають умови оплати праці священнослужителів, церковнослужителів, і осіб, які працюють у релігійних організаціях на виборних засадах.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту, як встановлено частиною третьою  ст. 94 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), визначаються КЗпП, Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами (далі – Закон № 108/95) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 2 Закону № 108/95 до складових структури заробітної плати відносяться основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Так, додатковою заробітною платою є винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Згідно з п.п. 2.2.2 п. 2.2 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України                       від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України               27 січня 2004 року за № 114/8713, зі змінами (далі – Інструкція № 5), до складу фонду оплати праці в частині фонду додаткової заробітної плати відносяться, зокрема, премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер, незалежно від джерел фінансування (крім сум, указаних у п.п. 2.3.2 п. 2.3 розділу 2 Інструкції № 5).

Отже, проведення релігійною організацією у статусі неприбуткової організації виплат премій своїм працівникам, що мають систематичний характер, у складі заробітної плати таких працівників не є підставою для виключення такої релігійної організації з Реєстру за умови, що такі виплати здійснюються з дотриманням вимог законодавства про працю.

У разі недотримання релігійною організацією вимог, визначених абзацом другим п.п. 133.4.1 та підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).