Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.06.2024 р. № 3058/ІПК/26-15-07-07-01-14

Індивідуальна податкова консультація

 

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення Підприємця на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі щодо необхідності застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій при наданні послуг та в порядку статті 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.10.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що з 15.04.2013 року зареєстрована у організаційно-правовій формі фізичної-особи підприємця та на момент звернення за індивідуальною податковою консультацією перебуває на 2-й групі спрощеної системи оподаткування. Основним видом діяльності є надання індивідуальних послуг, проведення марафонів, консультування. Всі послуги надаються в дистанційному форматі, без будь-яких фізичних контактів з клієнтами.

Усі розрахунки між Підприємцем та клієнтами здійснюються із застосуванням електронного платіжного засобу за реквізитами у форматі IBAN та платіжних систем (LigPay, Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua, City24, Приват24 тощо). Жодних готівкових розрахунків Підприємець не отримує.

Враховуючи вищевикладене, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання (в контексті звернення):

1. Чи встановлено обов’язок використання реєстратора розрахункових операцій, якщо ФОП надає дистанційні послуги та оплата за надані послуги здійснюється виключно дистанційно із застосуванням електронного платіжного засобу за реквізитами у форматі IBAN та платіжних систем (LigPay, Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua, City24, Приват24 тощо)?

2. Чи підлягає застосуванню п. 14 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у конкретній моїй сфері діяльності та щодо конкретного мого випадку, з урахуванням всіх вищезазначених фактів, зокрема факту надання послуг виключно дистанційно без контактів з моїми клієнтами, а також факту оплати за надані мною послуги виключно дистанційно (переказ по реквізитами рахунку, а також застосуванням електронного платіжного засобу за реквізитами у форматі IBAN та платіжних систем (LigPay, Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua, City24, Приват24 тощо)?

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Звертаємо увагу, що встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання
(далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено статтею 3 такого Закону.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначенні законодавством, у тому числі нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації, як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою платіжних терміналів (POS-терміналів) та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться СГ всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому обов’язок СГ застосовувати РРО/ПРРО при отриманні оплати за товари (послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Поряд із цим, пунктом 14 статті 9 Закону № 265 встановлено пільгу, відповідно до якої, РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Враховуючи викладене вище, та як відповідь на питання 1 – 2 повідомляємо, що усі описані у зверненні способи отримання оплати за послуги можуть бути віднесені до таких, що здійснені за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів та не потребують обов’язкового застосування Підприємцем РРО/ПРРО.

Поряд із цим, звертаємо увагу, що із аналізу синтаксичної конструкції пункту 14 статті 9 Закону № 265 вбачається, що зазначена пільга щодо можливості незастосування РРО/ПРРО поширюється на суб’єктів господарювання які здійснюють діяльність у сфері надання послуг та розрахунки за надані послуги проводять «виключно» за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, а тому СГ втрачає зазначену пільгу у випадку проведення розрахунків за послуги, у спосіб відмінний від зазначеного в пункті 14 статті 9 Закону № 265.

Слід зазначити, що застосування РРО/ПРРО за власної ініціативи суб’єкта господарювання не суперечить вимогам Закону № 265.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію, та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.