Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.06.2024 р. № 3072/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо порядку складання податкових накладних та розрахунків коригування та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством укладено з покупцем контракт, згідно з яким оплата за товари здійснюється частково покупцем, а частково – нерезидентом за рахунок фінансування коштами ЄБРР (далі – третя особа).

Ціна контракту визначена в еквіваленті до іноземної валюти.

Контрактом передбачена наступна хронологія подій за операцією:

авансовий платіж, який сплачується у відповідних частках покупцем
(у гривні) та третьою особою (у валюті); сплата авансу такими особами може бути здійснена у різні дати;

відвантаження товару; на дату відвантаження здійснюється перерахунок вартості (ціни) товарів у зв’язку зі зміною курсу валюти на таку дату;

доплата коштів за товари третьою особою (у валюті). Доплата здійснюється з урахуванням перерахунку, проведеного у зв’язку із зміною валютного курсу на дату доплати (тобто на дату доплати ціна та вартість товару змінюється).

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо порядку складання податкових накладних та розрахунків коригування за операціями, описаними у зверненні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Статтею 5 ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Основні засади господарювання в Україні визначено Господарським кодексом України (далі – ГКУ), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до частин першої та другої статті 67 ГКУ відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно з ГКУ ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування (частина перша статті 189 ГКУ).

Згідно із частиною другою статті 189 ГКУ ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Відповідно до пункту 10 Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та розрахунку довідкового значення курсу гривні до долара США й облікової ціни банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 грудня 2019 року № 148 (далі – Положення), офіційний курс гривні до іноземних валют та облікова ціна банківських металів, зазначені в підпунктах 1 та 3 пункту 5 розділу II Положення, починають діяти наступного робочого дня після дня встановлення та/або розрахунку.

Офіційний курс гривні до іноземних валют та облікова ціна банківських металів, установлений/розрахована:

1) на останній робочий день тижня або на передсвятковий день, діють протягом наступних вихідних або святкових днів;

2) в останній робочий день тижня або в передсвятковий день, починають діяти в перший робочий день наступного тижня або в перший післясвятковий робочий день.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису (пункт 187.1 статті 187 ПКУ).

Пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 ПКУ встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлені ПКУ терміни.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, зокрема, покупця (отримувача) товарів/послуг.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПКУ).

Податкова накладна складається за формою та в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Пунктом 16 Порядку № 1307 визначено, що до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг, зокрема до графи 2 – опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця).

У графі 6 податкової накладної відображаються дані щодо кількості (об'єму, обсягу) постачання товарів/послуг.

У графі 7 податкової накладної зазначається ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість. Графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавство

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Порядок складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі коригування кількісних та/або вартісних показників табличної частини податкової накладної у зв'язку зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником (продавцем) суми попередньої оплати товарів/послуг визначено пунктом 23 Порядку № 1307.

Державна податкова служба України визначає умовні коди причин коригування, які платники податку зазначають у графі 2.1 табличної частини розділу Б розрахунку коригування, та забезпечує їх оприлюднення на власному вебпорталі для використання платниками податку під час складання розрахунків коригування відповідно до ПКУ.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питань та обставин, наведених у зверненні, ДПС повідомляє.

При отриманні оплати (попередньої оплати) в іноземній валюті платник податку на дату зарахування на його рахунок коштів в оплату вартості товарів визначає податкове зобов’язання з ПДВ з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют, який діє на дату визначення таких податкових зобов’язань, тобто який встановлено Національним банком України у попередній робочий день.

У ситуації, описаній у зверненні, незалежно від того, що оплата за товари здійснюється частково третьою особою, податкові накладні / розрахунки коригування складаються постачальником на покупця таких товарів.

Таким чином, постачальник на дату кожної часткової попередньої оплати (зарахування на рахунок коштів, сплачених покупцем та третьою особою) за товари, які підлягають поставці, повинен скласти податкові накладні (далі – ПН-1 та ПН-2) виходячи з обсягу такої попередньої оплати, зазначивши у графі 6 відповідну кількість товарів, за яку було здійснено таку попередню оплату, виходячи з ціни одиниці товару, визначеної у договорі.

Якщо на дату відвантаження товарів здійснюється перерахунок ціни товару у зв’язку із зміною курсу валюти, то на таку дату постачальник повинен скласти розрахунки коригування до ПН-1 та ПН-2, складених на дати попередньої оплати, вказавши перераховану (нову) ціну одиниці товару та здійснивши перерахунок кількості товарів, за яку було здійснено попередні оплати. У таких розрахунках коригування зазначається умовний код причини коригування 104 – зміна номенклатури (оскільки змінюються і ціна, і кількість товарів, зазначені у ПН-1 та ПН-2).

Також на дату відвантаження товару постачальник повинен скласти податкову накладну (далі – ПН-3) виходячи з різниці між повною вартістю поставлених товарів (обрахованою з урахуванням проведеного перерахунку) та сумами, сплаченими як попередня оплата. У графі 7 такої податкової накладної зазначається перерахована (нова) ціна одиниці товару, у графі 6 – відповідна кількість товарів, розрахована з урахуванням такої перерахованої (нової) ціни одиниці товару.

У разі, якщо на дату доплати коштів (третьою особою) знову проводиться перерахунок ціни одиниці товару у зв’язку із зміною курсу валюти на таку дату, то постачальник на зазначену дату повинен скласти розрахунки коригування до ПН-1, ПН-2 та ПН-3 з урахуванням нової (перерахованої) ціни одиниці товару, із зазначенням коду причини коригування 104 – зміна номенклатури (оскільки
у ПН-1, ПН-2 та ПН-3 змінюються і ціна, і кількість товарів).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).