Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.06.2024 р. № 3083/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (  ) щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив що, є фізичною особою – підприємцем, з (  ) року перебуває на спрощеній системі оподаткування третьої групи 5 відсотків.

З 1 квітня 2022 року платником податків було подано заяву на перехід на особливості оподаткування, передбачені п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, третя група 2 відс., з серпня 2023 року – автоматично повернулась на третю групу 5 відсотків.

В 2023 році загальна сума доходу фізичної особи – підприємця склала 6919652,69 гривень. Дохід від підприємницької діяльності було отримано в періоди:

січень – липень 2023 року дохід (  ) гривень (третя група 2 відс.);

серпень – грудень 2023 року дохід (  ) гривень (третя група 5 відс.).

Таким чином, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи має право фізична особа – підприємець залишатись на спрощеній системі оподаткування як фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої  групи 5 відс. надалі? Чи в даному випадку платник податків повинен перейти на загальну систему оподаткування та чи зобов’язана також реєструватись як платник податку на додану вартість?

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1
розділу XIV Кодексу.

Згідно з п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до ст. 292 Кодексу для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Разом з тим з 1 серпня 2023 року у зв'язку з набранням чинності Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період воєнного стану» (далі – Закон № 3219) скасовані особливості оподаткування, передбачені п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, відповідно до п.п. 9¹.4 п. 9¹ підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу справляння єдиного податку платниками, які до 1 серпня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим підпунктом.

Згідно з п.п. 9¹.4.1 п.п. 9¹.4 п. 9¹ підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу платники податків, які станом на 31 липня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу, та не відмовилися від їх використання самостійно, і до переходу на такі особливості були платниками єдиного податку, з 1 серпня 2023 року автоматично вважаються платниками єдиного податку тієї групи єдиного податку, на якій вони перебували до моменту переходу на застосування особливостей третьої групи, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Дохід, отриманий у період застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу,
не включається до обсягу доходу, визначеного для відповідної групи платників єдиного податку, встановленого п. 291.4 ст. 291 Кодексу.

Відповідно до п.п. 9¹.4.3 п.п. 9¹.4 п. 9¹ підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений п. 291.4 ст. 291 Кодексу, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Таким чином, якщо до 31 липня 2023 року суб'єкт господарювання застосовував спрощену систему з особливостями оподаткування та з 01 серпня перейшов на сплату єдиного податку третьої групи, то граничний обсяг доходу для такого платника у 2023 року становитиме 3257875,00 грн, а саме:

розрахунок граничного обсягу доходу на 2023 рік: 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, визначеної на 01 січня 2023 року * 6700 грн = 7818900,00 грн;

розрахунок граничного обсягу доходу на 5 місяців протягом 2023 року: (7818900 грн/12 місяців) * 5 місяців = 3257875,00 гривень.

Крім того, згідно з п.п. 3 п. 293.8 ст. 293 Кодексу платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4
ст. 291 Кодексу, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відс., а також зобов'язані у порядку, встановленому главою 1
розділу XIV Кодексу, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Кодексом.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Реєстрація платників податку на додану вартість здійснюється відповідно до ст. ст. 181 – 183 розділу V Кодексу.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Підпунктом 2 п. 180.1 ст. 180 розділу V Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділу V Кодексу, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених
ст. 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації особи як платника податком на додану вартість належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою податку на додану вартість, ставкою 7 відс., нульовою ставкою податку на додану вартість та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування податком на додану вартість. При цьому обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не включається.

Згідно з пп. 183.1 – 183.2 ст. 183 Кодексу для здійснення обов’язкової реєстрації як платника податком на додану вартість особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, визначеного у ст. 181 Кодексу, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 Кодексу, реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 Кодексу не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних (п. 183.3 ст. 183 Кодексу).

Відповідно до п. 183.4 ст. 183 Кодексу у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених Кодексом, у випадках, визначених главою 1
розділу XIV Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним
п. 182.1 ст. 182 Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 Кодексу.

Таким чином, якщо у фізичної особи – підприємця, що переходить із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, на дату такого переходу загальна сума від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищувала 1000000 грн (у тому числі включаючи період перебування на спрощеній системі оподаткування), то така особа повинна не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему оподаткування, подати до контролюючого органу реєстраційну заяву та відповідно зареєструватись як платник податку на додану вартість в обов’язковому порядку.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.