Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.09.2024 р. № 4382/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Приватного акціонерного товариства «________» (далі – Товариство) щодо окремих питань оподаткування операцій за наслідками зміни вартості виконаних робіт, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно із зверненням Товариством виконуються роботи з ремонту тягового рухомого складу. Обсяги капітального ремонту (модернізації) рухомого складу визначаються протоколом узгодження обсягів виконання капітального ремонту (модернізації) рухомого складу та розрахунком загальної ціни договору відповідно до договору.

Виконавець зобов’язується виконати у встановлений договором строк роботи з капітального ремонту (модернізації) рухомого складу, а замовник зобов’язується прийняти їх відповідно до умов договору з дотриманням інших, не обумовлених цим договором вимог, визначених у Положенні про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу, затвердженому наказом Міністерства транспорту України від 22.04.2002 № 261, та здійснити оплату цих робіт у порядку та строки, визначені договором.  

У зв’язку з викладеним вище у звернення Товариства викладено такі запитання для отримання індивідуальної податкової консультації:

1. Чи можлива зміна договірної вартості виконання капітального ремонту  рухомого складу (як істотної умови договору) з врахуванням умови, якщо в процесі перерозподілу між складовими договірної вартості капітального ремонту (модернізації) одиниці рухомого складу, що визначається протоколом узгодження вартості капітального ремонту (модернізації) одиниці рухомого складу, враховуючи технічний стан одиниці рухомого складу (без урахування вартості вузлів і агрегатів, розрахованою за ціною, визначеною відповідно до технічного стану одиниці рухомого складу), його вузлів та агрегатів (розрахованих за цінами, наведеними у додатку до договору) зменшення витрат складає до 5 відсотків договірної вартості капітального ремонту (модернізації) одиниці рухомого складу, що визначається протоколом узгодження вартості капітального ремонту (модернізації) одиниці рухомого складу, оплата проводиться за фактично понесеними витратами згідно з додатком до договору, а також, якщо виконавець має право пропонувати замовнику укладення додаткової угоди до договору, та в процесі виконання договору зменшення витрат складе до 5 відсотків договірної вартості, оплата буде здійснена за фактично понесеними витратами, але додаткова угода до договору не буде укладена?

2. Які підтверджуючі документи потрібні для підтвердження фактично понесених витрат як договірної вартості для включення операції з капітального ремонту (модернізації) одиниці рухомого складу у показники для розрахунку податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств?

3. Чи не відбуватиметься заниження суми нарахованих податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, якщо в процесі виконання договору зменшення витрат складе до 5 відсотків договірної вартості, оплата буде здійснена за фактично понесеними витратами, але додаткова угода до договору не буде укладена?

Щодо запитань 1 – 3

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу. 

Згідно з пунктами 5.1 – 5.3 ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами. 

Насамперед зауважимо, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1          ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання порядку вчинення та виконання правочинів не належать до компетенції ДПС.

Такі питання регулюються нормами цивільного законодавства з урахуванням вимог інших нормативних документів у відповідній сфері господарської діяльності.

Водночас повідомляємо, що особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Статтею 632 ЦКУ визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до ст. 843 ЦКУ у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи (ст. 845 ЦКУ).

В частині оподаткування податком на прибуток підприємств повідомляємо таке.

Для цілей оподаткування згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України            від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996).

Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга ст. 3 Закону № 996).

Відповідно до ст. 8 Закону № 996 питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів, який здійснює керівництво підприємством та несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах.

Згідно зі ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов’язкові реквізити, встановлені частиною другою          ст. 9 Закону № 996.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України (далі – Мін’юст) 05.06.1995 за № 168/704, зі змінами.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Кодексом не передбачено різниць для коригування платником податку на прибуток підприємств фінансового результату до оподаткування за операціями з виконання робіт (у вашому випадку – робіт з капітального ремонту (модернізації) рухомого складу) у разі змін у визначенні договірної вартості таких робіт.

Такі операції платника податку на прибуток підприємств при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування цим податком відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону           № 996).

Отже, питання бухгалтерського обліку підприємством операцій з виконання робіт у разі змін у визначенні договірної вартості таких робіт належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Водночас зазначимо, що у випадку наявності підстав для внесення змін до податкової звітності такі зміни вносяться у порядку, встановленому ст. 50 Кодексу.

При цьому тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року             № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених            п.  50.1 ст. 50 Кодексу, та пені (п.п. 69.38 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

В частині оподаткування податком на додану вартість повідомляємо таке.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.  

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкової накладної і реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних регулюються статтями 187, 198 і 201 Кодексу.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, інформуємо.

Для цілей оподаткування ПДВ база оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг (робіт) визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, а не з суми фактичних витрат, понесених при постачанні таких послуг (робіт).

Таким чином, розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з постачання послуг (робіт) необхідно здійснювати виходячи із договірної вартості таких послуг (робіт), встановленої сторонами у відповідному договорі.

Водночас зміна вартості після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).