Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.09.2024 р. № 4392/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення про надання індивідуальної податкової консультації з питань заповнення Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт)  та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що у зв’язку із внесенням змін до наказу Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту» змінилась форма Звіту, в результаті чого виникла практична необхідність отримання податкової консультації з питань порядку заповнення додатку до Звіту «Відомості про особу, що здійснює контрольовані операції», а саме:

• який курс гривні до іноземної валюти повинен зазначатись у  графі 19.1 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту, якщо при відображенні у бухгалтерському обліку використовується курс, відмінний від курсу, встановленого Національним банком України на дату контрольованої операції: курс валюти, відображений у облікових даних, який розрахований як курс Національного банку України на дату передоплати; середній курс валюти між курсами Національного банку України  на дату попередньої оплати і курсом Національного банку України на дату митної декларації; чи курс валюти, встановлений Національним банком України на дату контрольованої операції?

Відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, Звіт.

Форма Звіту та Порядок його складання, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18 січня 2016 року № 8 із подальшими змінами та доповненнями.

Пунктом 23 розділу IV «Порядок заповнення додатка до Звіту» Порядку складання Звіту (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 січня 2016 року № 8 із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 7 грудня 2023 року № 673 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27 грудня 2023 року № 725, визначено, що у графі 19 зазначається код валюти згідно з Класифікатором іноземних валют та банківських металів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269). У разі застосування гривні як валюти контракту (договору) зазначається код 980.

У графі 19.1 зазначається офіційний курс гривні до іноземної валюти на дату відображення контрольованої операції у бухгалтерському обліку.

Підпунктом 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу встановлено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно:

а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

б) операції з придбання (продажу) послуг;

в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;

г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;

д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні;

е) операції, у результаті яких обсяг доходу та/або фінансовий результат платника податку зменшується внаслідок повної або часткової, безповоротної або тимчасової передачі функцій разом з матеріальними та/або нематеріальними активами (або без них), вигодами, ризиками та можливостями іншому платнику податку (іншій особі) в тих випадках, коли у взаємовідносинах між непов’язаними особами така передача не здійснювалася б без компенсації, незалежно від того, чи відображені такі операції у бухгалтерському обліку.

Згідно з абзацом першим пункту 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (далі – 5 НП(С)БО 15), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Абзацом першим пункту 21 НП(С)БО 15 визначено, що дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Відповідно до пункту 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі – НП(С)БО 16) витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань.

Пунктом 6 НП(С)БО 16 встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

У статті 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено поняття активу – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Згідно з пунктом 7 НП(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Абзацом першим пункту 6 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193 встановлено, що cума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) і отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати сплати авансу. У разі здійснення авансових платежів в іноземній валюті постачальникові частинами та одержання частинами від постачальника немонетарних активів (робіт, послуг) вартість одержаних активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів.

Враховуючи викладене, вплив на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств мають саме операції із збільшення або зменшення активів, які відповідно до підпункту 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу є контрольованими. Операція з попередньої оплати/отримання авансового платежу не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.

Таким чином, в графі 19.1 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту зазначається офіційний курс гривні до іноземної валюти на дату відображення операції з отримання товару/перехода права власності на товар у бухгалтерському обліку.

При цьому якщо першою подією є попередня оплата, то на момент її здійснення платник податків не відображає витрати від такої операції. Заборгованість перед контрагентом-нерезидентом перерахунку на дату балансу не підлягає, оскільки є немонетарною статтею. Вартість одержаних активів буде відображатися в момент переходу права власності на товар, але за офіційним курсом Національного банку України гривні до іноземної валюти на дату здійснення попередньої оплати. При здійснені декількох авансів вартість одержаних активів визначається із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів.

Отже, якщо оплата за товар, здійснюється декількома частинами, то у графі 19.1 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту зазначається середній показник курсу валюти по відповідній контрольованій операції. Наприклад: здійснена передоплата 100 дол. США по курсу 40 грн за 1 дол. США. Отримано товар на суму 300 дол. США по курсу на дату відвантаження 41 грн за 1 дол. США. Відображено у бухгалтерському обліку 12200 грн (4000 (100х40) + 8200 (200х41)). Середній показник курсу валюти 40,67 грн за 1 дол. США (12200/300).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).