Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.09.2024 р. № 4361/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України на звернення Банка щодо справляння плати за землю, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі − Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Банк поінформував, що на підставі свідоцтва про право власності (серія та номер САЕ 940944, виданого 25.04.2013) є власником нежитлових приміщень (далі – Об’єкти) у нежитловому будинку (далі – Будинок), який розташований на земельній ділянці комунальної власності (кадастровий номер 0000000000:00:000:0000, цільове призначення (код 03.10) «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов’язаною з отриманням прибутку») (далі – Ділянка).

Ділянка згідно з договором оренди землі від 18.07.2003 надана органом місцевого самоврядування іншим юридичним особам (далі – Орендарі) у спільну довгострокову оренду терміном на 25 років (далі – Договір).

Банк без надання копії Договору та, посилаючись на відмову органу місцевого самоврядування щодо внесення змін до Договору в частині визнання Банка співорендарем (співкористувачем) Ділянки, а також на неможливість виділити Банку окремої земельної ділянки під Об’єктами, просить надати роз’яснення з наступних питань: як визначити частину Ділянки, за яку у Банка виникає обов’язок щодо справляння плати за землю; чи вважається відшкодування Орендарям витрат на сплату частини орендної плати (плати за користування Ділянкою) відповідно до належної Банку частки площі нерухомого майна у Будинку виконанням Банком податкового зобов’язання зі сплати плати за землю за Ділянку; чи зобов’язаний Банк самостійно сплачувати плату за землю за частину Ділянки на рахунок органу місцевого самоврядування.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Кодексом, яким передбачено реалізацію принципу платності (ст. 206 Земельного кодексу України) користування землею у двох формах: земельного податку, який сплачується власниками земельних ділянок і постійними користувачами земельних ділянок, та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Підстави для нарахування плати за землю визначено нормами ст.ст. 286 та 288 Кодексу.

Відповідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Отже, у Банка обов’язок обчислення податкових зобов’язань з плати за землю за Ділянку виникатиме з дати державної реєстрації права власності, постійного користування або права оренди такою Ділянкою.

До такого моменту Банк як власник Об’єктів у Будинку, що розташований на Ділянці, права на яку для Банку не оформлені, не має обов’язку самостійно нараховувати та сплачувати плату за землю.

Відповідно до ч. 6 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття частки у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, якщо такий об’єкт розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника), зокрема на праві оренди, набувач має право вимагати внесення змін, зокрема до договору оренди землі з визначенням його співорендарем (співкористувачем) земельної ділянки, а до внесення змін до відповідного договору зобов’язаний відшкодовувати орендарю (користувачу) частину орендної плати (плати за користування земельною ділянкою) відповідно до належної йому частки у праві спільної власності на такий об’єкт. Якщо сторони не досягли згоди щодо внесення зазначених змін, зокрема до договору оренди землі, договір про внесення таких змін визнається укладеним за рішенням суду за позовом набувача. Порядок користування декількома орендарями (землекористувачами) орендованою земельною ділянкою у такому разі визначається договором, укладеним між ними, або за рішенням суду.

Оскільки Банк є власником Об’єктів у Будинку, що розташований на Ділянці, права на яку для Банку не оформлені, то свої зобов’язання в частині дотримання принципу платного використання землі Банк має реалізовувати в межах Цивільного кодексу України через суб’єктів господарювання (Орендарів), які на підставі Договору мають право на Ділянку.

Питання цивільно-правових відносин щодо компенсації (відшкодування) витрат на сплату плати за землю, понесених Орендарем за частину Ділянки, яка використовується Банком, не регулюються нормами Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.