Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.09.2024 р. № 4340/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) з питань практичного застосування окремих норм законодавства стосовно обігу марок акцизного податку та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є імпортером товару за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 12 00 10 «Рідини, що використовуються в електронних сигаретах» та оптовим продавцем даної продукції на митній території України.

На даний момент у продавця марок знаходяться на зберіганні замовлені та оплачені Товариством марки акцизного податку для маркування рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Після внесених змін до законодавства України щодо обігу електронних сигарет, суттєво обмежено види такого товару, які дозволяються для ввезення і продажу.

Крім того, Товариство у зверненні зазначає, що відповідно до контракту, укладеного з виробником рідин, що використовуються в електронних сигаретах, після відправлення йому марок акцизного податку, виробником було направлено товару на 312 штук менше, ніж було відправлено марок акцизного податку на цей товар. Товариством виявлена недостача. Відповідно

до контракту, укладеного з виробником рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на сьогодні у виробника існує заборгованість перед Товариством.

Оскільки вартість марок акцизного податку не відшкодовується, Товариство запитує:

1. Чи можливо після відмови імпортером рідин, що використовуються у електронних сигаретах, від одержання замовлених ним марок акцизного податку, віднести суму, вже сплачену за зазначені марки акцизного податку, до витрат у податковому обліку?
2. Чи можливо сплачену суму за замовлені та не отримані марки акцизного податку зарахувати в рахунок інших податків (акциз, ПДФО, військовий збір, інші)? Якщо так, що потрібно з боку Товариства?
3. Чи достатньо буде надання контролюючому органу доказів направлення виробнику претензії із вимогою повернення пошкоджених марок акцизного податку та вантажно-митних декларацій (із відображенням кількості відправлених та фактично отриманих марок) як підтвердження Товариством факту неможливості повернення пошкоджених марок акцизного податку для подальшого списання з обліку з наданням відповідного звіту до контролюючого органу?

4. Якщо ні, Товариство просить надати роз’яснення щодо іншого способу підтвердження факту неможливості повернення марок акцизного податку.

5. Чи, у разі відсутності відповіді на надіслану виробнику претензію Товариства із вимогою повернення заборгованості, достатньо буде надання контролюючому органу доказів направлення виробнику такої претензії, як підтвердження факту безнадійності заборгованості, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником?

Щодо питань 1 – 4

Відповідно до п.п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Кодексу марка акцизного    податку – спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно із п.п. 14.1.190 п. 14.1 ст. 14 Кодексу покупець марок акцизного податку – суб’єкт господарювання, який відповідно до законодавства України є платником акцизного податку з алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Продавцем марок акцизного податку є контролюючі органи (п.п. 14.1.198    п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (п. 226.2         ст. 226 Кодексу).

Згідно з п. 226.3 ст. 226 Кодексу виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Продаж (передача) придбаних марок акцизного податку покупцем марок іншим особам забороняється, крім випадків, передбачених у п. 227.4 ст. 227 Кодексу (п. 226.15 ст. 226 Кодексу).

Придбані марки акцизного податку передаються покупцями марок (імпортерами) іноземним суб’єктам господарювання для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, що підлягають подальшому ввезенню на митну територію України (п. 227.4 ст. 227 Кодексу).

Відповідно до п. 226.16 ст. 226 Кодексу марки акцизного податку, не використані для маркування товарів через їх пошкодження, приймаються від покупців марок для утилізації з відшкодуванням фактично сплачених сум податку відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного податку, маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Плата за марки поверненню не підлягає.

Повернення марок акцизного податку та повернення сплаченої суми акцизного податку або зарахування її в рахунок майбутніх платежів регламентовано п.п. 25 – 32 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 зі змінами (далі – Положення № 1251).

Відповідно до п. 30 Положення № 1251 у разі неввезення готової маркованої продукції з об’єктивних причин або неможливості повернення пошкоджених марок імпортер видає продавцю марок документ Торгово-промислової палати або іншого органу (за процедурою, визначеною країною нерезидента) про підтвердження такого факту з обов’язковим зазначенням кількості використаних та/або пошкоджених марок, який легалізується в установленому порядку. Вартість марок та акцизний податок в такому разі не відшкодовуються.

Згідно з абзацом восьмим п. 3 Положення № 1251 у разі відмови підприємств-виробників та імпортерів алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, від одержання замовлених ними марок, які виготовлено згідно з поданою попередньою заявкою-розрахунком, вартість таких марок не відшкодовується.

Продавець зберігає марки в своїх приміщеннях або згідно з договором у приміщеннях банківських установ (п. 7 Положення № 1251).

Відповідно до п. 18 Положення № 1251 у разі зміни зразка марок дозволяється продаж залишків оплачених марок попереднього зразка, які виготовлено підприємством-виробником та/або які перебувають на зберіганні у продавця, якщо рішенням про запровадження марок нового зразка не встановлено інше.

Отже, замовлені та не одержані Товариством марки акцизного податку знаходяться на зберіганні у продавця марок до запровадження марок нового зразка. Плата за марки не відшкодовується.

Враховуючи зазначене, Товариству необхідно виконати вимоги Положення № 1251 і здійснити визначені Положенням № 1251 дії, як такі, що є обов’язковими.

Відповідно до п.п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями)).

Отже, питання порядку формування Товариством витрат у бухгалтерському обліку на сплачену за марки акцизного податку суму у зв’язку з відмовою імпортера рідин від одержання замовлених ним марок акцизного податку, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

 

Щодо питання 5

 

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Відповідно до п.п. а, ґ п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безнадійна заборгованість – заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема:

заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує                  25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на     1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб).

Отже, у разі відповідності заборгованості одній з ознак, наведених              у п. п. 14.1.11 п. 14.1. ст. 14 Кодексу, така заборгованість визнаватиметься безнадійною.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

У разі наявності дебіторської заборгованості щодо якої існує невпевненість її погашення боржником платник формує резерв сумнівних боргів.

Порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні резервів сумнівних боргів, визначено нормами п. 139.2 ст. 139 Кодексу.

Згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним              п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу.

Отже, при списанні дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, встановленим п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу за рахунок створеного резерву сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу підлягає збільшенню на суму витрат понад суму резерву сумнівних боргів.

У разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, встановленим п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу підлягає збільшенню на суму списаної заборгованості.

При цьому, фінансовий результат до оподаткування зменшуватиметься відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, наведеним у п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст.14 Кодексу, зокрема, за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Водночас, враховуючи обставини, викладені в запиті, у разі якщо заборгованість, що виникла у зв’язку із попередньою оплатою марок акцизного податку, не відповідає ознакам безнадійної, встановленої п.п.  14.1.11 п. 14.1  ст. 14 Кодексу, то така заборгованість не може підпадати під дію положень      п. 139.2 ст. 139 Кодексу для цілей коригування фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.