Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.09.2024 р. № 4320/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення
щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм статті 39 розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є учасником міжнародної групи компаній, материнська компанія якої зареєстрована в Республіці Кіпр. Сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній перевищує еквівалент 750 млн. євро. Материнська компанія не уповноважувала платника податків на подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній (далі – Звіт CbC ) та самостійно подає Звіт CbC до податкового органу Республіки Кіпр.

З метою правильності адміністрування податкових зобов’язань з податку на прибуток, керуючись статтею 19 Конституції України, статтею 19¹ розділу I Кодексу та пунктом 52.1 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу, платник податків просить надати роз’яснення з наступних питань:

1. Чи набрала чинності щонайменше з однією іноземною юрисдикцією – стороною Багатосторонньої угоди CbC, яка є партнером України щодо автоматичного обміну інформацією Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports)?

2. Чи зобов’язаний платник податку подати Звіт CbC за 2023 рік по строку до 31.12.2024 з урахуванням пункту 53 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу?

Щодо питань 1-2

Відповідно до підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу, платник податків – резидент України, що належить до міжнародної групи компаній (далі – МГК), у випадках, визначених цим підпунктом, зобов’язаний подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Звіт CbC в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Звіт CbC подається у разі, якщо сукупний консолідований дохід МГК, до якої входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному, розрахований згідно із стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія МГК (за відсутності інформації – відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку), дорівнює або перевищує відповідний показник мінімального розміру сукупного консолідованого доходу, визначений підпунктом 39.4.10² пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу, та за наявності однієї з таких обставин:

платник податків є материнською компанією МГК;

материнська компанія МГК уповноважує платника податків – резидента України на подання Звіту CbC до контролюючого органу;

відповідно до вимог законодавства юрисдикції податкового резидентства материнської компанії МГК подання Звіту CbC від такої МГК не вимагається;

між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії МГК є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але не набрала чинності відповідна угода QCAA станом на дату закінчення фінансового року, за який згідно з підпунктом 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу має бути поданий Звіт CbC щодо такої МГК;

між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії МГК є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але наявні факти системного невиконання відповідної угоди QCAA. Про наявність таких фактів (у тому числі виявлених на підставі повідомлення іноземної юрисдикції податкового резидентства уповноваженого учасника МГК про системне невиконання відповідної угоди QCAA, наданого компетентному органу України) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, повідомляє платника податків – резидента України, який належить до МГК, материнська компанія якої є податковим резидентом такої іноземної юрисдикції. Зазначене повідомлення надсилається протягом 10 робочих днів з дня встановлення передбачених цим абзацом фактів у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Якщо більше ніж один учасник такої МГК є платником податків – резидентом України, зазначене повідомлення надсилається одному з них за вибором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно з підпунктом 39.4.10² пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу, для цілей подання Звіту CbC застосовуються такі показники мінімального розміру сукупного консолідованого доходу МГК, до якої входить платник податків:

еквівалент 750 мільйонів євро – для обставин, визначених абзацом третім підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу;

еквівалент 750 мільйонів євро – для обставин, визначених абзацами четвертим – сьомим підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу, але якщо законодавством іноземної юрисдикції податкового резидентства материнської компанії МГК або уповноваженого учасника материнської компанії (у разі його призначення материнською компанією) визначено інший розмір сукупного консолідованого доходу МГК, деномінований не в євро, який згідно із законодавством такої іноземної юрисдикції застосовується для цілей подання Звіту CbC (за наявності такого законодавства), граничним розміром для обставин подання Звіту CbC, визначених абзацами четвертим – сьомим підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу, вважається такий інший розмір.

Пунктом 53 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, встановлено, зокрема що норми абзацу третього підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу щодо подання платниками податків Звітів CbC – вперше застосовуються щодо фінансового року, встановленого материнською компанією МГК, який закінчується у період з 1 січня до 31 грудня 2022 року, з дотриманням строку подання Звіту CbC, визначеного підпунктом 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу.

Норми абзаців четвертого – сьомого підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 Кодексу щодо подання платниками податків Звіту CbC – вперше застосовуються щодо фінансового року, який розпочинається у період з 1 січня до 31 грудня року, в якому Багатостороння угода CbC набрала чинності щонайменше з однією іноземною юрисдикцією – стороною Багатосторонньої угоди CbC, яка є партнером України щодо автоматичного обміну інформацією. Відповідні звіти за наявності підстав, визначених абзацами четвертим – сьомим підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу, подаються з дотриманням строку подання Звіту CbC, визначеного підпунктом 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.10² пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу Багатостороння угода CbC (для цілей статті 39 Кодексу), це багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports), укладена відповідно до статті 6 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах.

Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах набрала чинності для України шляхом її ратифікації Верховною Радою України згідно з Законом України від 17.12.2008 № 677-VI, а Протокол про внесення змін і доповнень до Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах ратифіковано Законом України від 11.01.2013 № 21-VII.

Стаття 6 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах передбачає, що дві або більше Сторони можуть за взаємною згодою здійснювати автоматичний обмін інформацією, однак фактичний обмін інформацією здійснюватиметься на двосторонній основі між Компетентними органами.

За інформацією, оприлюдненою на вебсайті ОЕСР Україна входить до переліку 103 підписантів (сторін) Багатосторонньої угоди компетентних органів щодо обміну звітами між країнами із датою її підписання 03.11.2022 року (https://www.oecd.org/tax/automatic-exchange/about-automatic-exchange/cbc-mcaa-signatories.pdf).

Для цілей Багатосторонньої угоди CbC визначено терміни (Розділ 1), зокрема термін «Чинна угода», що означає, щодо будь-яких двох Компетентних органів, що обидва Компетентні органи заявили про свій намір здійснювати автоматичний обмін інформацією один з одним та виконали інші умови, викладені в пункті 2 розділу 8. Перелік Компетентних органів, між якими діє ця Угода, має бути опублікований на вебсайті ОЕСР.

Пунктом 2 Розділу 8 Багатосторонньої угоди CbC визначено, що Угода між двома Компетентними органами набере чинності на пізнішу з наступних дат: (i) дату, на яку другий із двох Компетентних органів направив повідомлення Секретаріату координаційного органу згідно з пунктом 1, що включає Юрисдикцію іншого Компетентного органу відповідно до підпункту 1e) та (ii) дату, коли Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах набрала чинності та стала чинною для обох Юрисдикцій.

Згідно до підпункту 14.1.10³ пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу Угода QCAA (для цілей статті 39 Кодексу) – угода, укладена між компетентними органами України та іноземної юрисдикції, які є сторонами чинного міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, яка передбачає автоматичний обмін звітами у розрізі країн міжнародної групи компаній між Україною і такою іноземною юрисдикцією (Qualifying Competent Authority Agreement), у тому числі Багатостороння угода CbC.

Таким чином, у разі якщо платник податків не є материнською компанією МГК, враховуючи той факт, що відповідна угода QCAA станом на дату закінчення фінансового року (станом на 31.12.2023) не набула чинності, подання Звіту CbC у 2024 році за звітний період, який закінчується у період з 1 січня до 31 грудня 2023 року від платника податків не вимагається.

Додатково інформуємо, що за інформацією, отриманою від Міністерства закордонних справ України, Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн набрала чинності 04.07.2024.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).