X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.09.2024 р. № 4311/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо практичного застосування норм податкового законодавства під час виконання господарської діяльності в описаній у зверненні ситуації, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС Товариство є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що є управляючою компанією, що надає послуги з управління багатоквартирним  будинком. Для потреб багатоквартирного будинку Товариство підписало публічний договір з надавачем послуг з постачання електричної енергії. Кінцевими споживачами є мешканці будинку.

На підставі договору доручення кошти кінцевих споживачів за фактично використану електричну енергію  зараховуються на рахунок  Товариства, а потім перераховуються на рахунок постачальника послуг електричної енергії.

До запиту Товариством не надано відповідні договори, які зазначені у зверненні.

 

Враховуючи вищевикладене, платник податків посилаючись на норми Кодексу, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

Чи можна не вважати доходом Товариства суму отриманих на підставі доручення коштів від споживачів  за використану електроенергію, якщо підприємство є проміжною ланкою між платниками (споживачами) послуги та постачальником послуг з електричної енергії? 

 

Щодо зазначеного питання

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 2189).

Житлово - комунальні послуги ‑ це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (пункт 5 частина перша  статті 1 розділу 1 Закону         № 2189).

         При цьому індивідуальний споживач ‑ це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частина перша статті 1 розділ 1 Закону № 2189).

Виконавець комунальної послуги - це суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору (пункт 2 частина перша статті 1 розділу 1 Закону № 2189).

Відповідно до статті 5 Закону № 2189 до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком та комунальні послуги.

Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько - побутових потреб (пункт 14 частина перша стаття 1 Закону № 2189).

За рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг (пункт 1 статті 14 Закону № 2189).

Частиною другою статті 6 Закону № 2189 визначено, що  виконавцями комунальних послуг є, зокрема: постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об'єкти газоспоживання споживача з надання послуг з постачання та розподілу природного газу та енергопостачальник або інший суб'єкт, визначений законом при наданні послуг з постачання та розподілу електричної енергії.

Згідно з частиною першою-другою Закону України від 13.04.2017                         № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником.

Відповідно до частини другої статті 14 Закону № 2189 комунальні послуги, зокрема, з постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів.

Індивідуальний договір про надання послуг, зокрема, з постачання та розподілу електричної енергії укладається між співвласником багатоквартирного будинку та виконавцем відповідної комунальної послуги.

Плата виконавцям комунальних послуг з постачання та розподілу природного газу, виконавцям комунальної послуги з постачання та розподілу електричної енергії за індивідуальним договором складається з плати за послугу, що розраховується відповідно до засад формування та встановлення цін/тарифів на відповідну комунальну послугу, визначених законом.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Кодексу.

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку третьої групи передбачено статтею 292 Кодексу.

У відповідності до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.

Згідно із пунктом 292.4 статті 292 Кодексу у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Таким чином, у разі укладання договору, відповідно до якого управитель надає послуги з управління багатоквартирним будинком (житлово-комунальні послуги) та отримує за це винагороду, оподаткуванню єдиним податком підлягає дохід, отриманий як оплата за послуги з управління  багатоквартирним будинком.

При цьому, надання комунальних послуг, зокрема, надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії згідно Закону № 2189, здійснюється виключно ліцензіатом в рамках індивідуальних договорів з постачальниками.

Водночас, у разі якщо Товариство планує надавати інші послуги, а саме комунальні послуги (послуги з постачання та розподілу електричної енергії) при цьому не виступати ліцензіатом, то отримання грошових коштів від споживачів буде вважатися доходом відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу.

Разом з тим,  діяльність юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи з укладання договору на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво, у разі здійснення якого суб'єкт господарювання відповідно до підпункту 6 пункту 291.5 статті 291 Кодексу не може бути платником єдиного податку третьої групи та повинен перейти на загальну систему оподаткування.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).