Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.09.2024 р. № 4310/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                     Товариства щодо  включення до складу доходу платника єдиного податку  забезпечувального платежу та, керуючись ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що є власником нежитлової нерухомості (орендодавець) та,  перебуваючи на спрощеній системі оподаткування зі ставкою єдиного податку  5 відсотків, уклало попередній договір оренди (далі - Договір), згідно умов якого орендар та орендодавець зобов’язалися у майбутньому та на визначених цим договором умовах укласти і належним чином оформити договір оренди нежитлового приміщення (основний договір).

Відповідно до умов Договору орендар, в підтвердження власного наміру щодо укладання основного договору, та з метою забезпечення зобов’язань, передбачених Договором, перераховує на розрахунковий рахунок орендодавця забезпечувальний платіж.

Договором передбачено, що забезпечувальний платіж може бути зарахований в рахунок орендної плати за об’єкт оренди, що її орендар має сплачувати в рахунок зобов’язань за основним договором, про що сторони укладають додаткову угоду до цього договору. У разі, якщо сторони не домовляться про зарахування забезпечувального платежу в рахунок орендної плати за основним договором, орендар повертає орендодавцеві забезпечувальний платіж не пізніше, ніж через 5 робочих днів після підписання основного договору.

До запиту Товариством не надано попередній договір оренди, який зазначений у зверненні.

Товариство, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

1. Чи має право Товариство включати до складу доходу платника єдиного податку забезпечувальний платіж?

 

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, із змінами та доповненнями (далі - ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною першою статті 546 ЦКУ виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1
розділу XIV Кодексу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) період у в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3  статті 292 Кодексу.

Пунктом 292.6 статті 292 Кодексу визначено що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акту приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу (пункт 292.13 статті 292 Кодексу).

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень підпунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (абзац п’ятий пункту 296.1 статті 296 Кодексу).

Підпунктом  5 пункту 292.11 статті 292 Кодексу визначено, що до складу доходу не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються, зокрема платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Враховуючи зазначене, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи у разі отриманням коштів, які забезпечують виконання зобов’язань за договором оренди (гарантійний платіж) від орендарів, включає такі суми до складу доходу податкового (звітного) періоду, у якому вони були отримані.

Після закінчення дії договору оренди при поверненні гарантійного платежу, у платника єдиного податку не має підстав зменшити свій дохід, оскільки такі суми коштів не є авансом або передоплатою за товари (роботи, послуги).

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).