Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.09.2024 р. № 4286/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення
щодо застосування пільги з податку на прибуток суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у галузі літакобудування, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство виконує державне оборонне замовлення з ремонту вертольотів та іншої військової техніки у сфері літакобудування на підставі укладених договорів з силовими та оборонними відомствами України.   

Враховуючи вищезазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1.Чи можливо використати вивільнені кошти за рахунок пільгового оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з п. 6 Порядку здійснення контролю за використанням вивільнених коштів підприємств - суб’єктів літакобудування, на які поширюється дія норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 476 (далі – Порядок), на збільшення обсягу виробництва за рахунок збільшення замовлень за договорами/державними контрактами, укладеними з силовими та оборонними відомствами України?

2. Якщо відповідь на перше запитання буде позитивною, то з якого року можливе таке порівняння?

3. Що робити з невикористаною пільгою після 31.12.2024?

Щодо питань 1, 2, 3.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 12.07.2001 № 2660-III «Про розвиток літакобудівної промисловості» (далі – Закон № 2660) цей Закон застосовується до юридичних осіб – резидентів України, які здійснюють діяльність у галузі літакобудівної промисловості та згідно із законом мають відповідні ліцензії, а також відповідні сертифікати на право розробки або виробництва, або ремонту, або переобладнання, або модифікації, або технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів (далі - суб'єкти літакобудування) та відповідають хоча б двом з таких критеріїв:

а) здійснюють розробку авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництво авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонт авіаційної техніки та авіаційних двигунів;

б) виконують державне або оборонне замовлення на розробку авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництво авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонт авіаційної техніки та авіаційних двигунів;

в) забезпечують виконання Україною міжнародних зобов'язань з реалізації міжнародних контрактів з розробки авіаційної техніки та авіаційних двигунів, постачання авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництва авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонту авіаційної техніки та авіаційних двигунів.

Перелік суб'єктів літакобудування, щодо яких запроваджено тимчасові заходи державної підтримки, формує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної промислової політики, та затверджує Кабінет Міністрів України.

ДП включено до Переліку суб’єктів літакобудування, щодо яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2010 № 405 (далі – Перелік № 405).

Відповідно до Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 (з урахуванням внесених до нього змін та доповнень), до групи 30 «Виробництво інших транспортних засобів» підгрупи 30.3 «Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування» класу 30.30 відноситься виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування.

Відповідно до п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 1 січня 2025 року, звільняється від оподаткування прибуток підприємств - суб'єктів літакобудування, що визначені відповідно до норм ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості».

Вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовуються на науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи з літакобудування, створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, запровадження новітніх технологій. Використання таких коштів має бути пов'язане з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування. Порядок контролю за використанням вивільнених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суми вивільнених коштів визнаються як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У разі порушення напрямів цільового використання, порядку використання вивільнених коштів платник податку зобов'язаний збільшити податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення. Штрафні санкції та пеня визначаються відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до абзацу четвертому п. 4 Порядку платники податку ведуть окремий облік та визначають окремо прибуток, отриманий від діяльності за кодом виду економічної діяльності за ДК 009:2010, на рівні класів 26.51, 26.70, 30.30, 51.21, 71.12, 71.20, 72.19 та 85.59. Суми вивільнених коштів визнаються як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та відображаються в бухгалтерському обліку підприємств в установленому порядку на окремому рахунку «Цільове фінансування і цільові надходження».

Згідно п.5 Порядку вивільнені кошти, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

Пунктом 6 Порядку визначено, що вивільнені кошти використовуються на:

науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи з літакобудування (у тому числі вартості робіт і послуг, отриманих від інших виконавців). Облік таких витрат ведеться окремо відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, під яким слід розуміти комплекс заходів щодо підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів і дільниць на основі впровадження передової техніки та технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування на нове продуктивніше з розширенням (або без такого) виробничих площ. Облік необоротних та нематеріальних активів, призначених для використання у діяльності платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування, та розрахунок амортизації таких активів здійснюються окремо та відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених Кодексом. Показник створення чи переоснащення матеріально-технічної бази враховує також вартість придбаних (оплачених) необоротних та нематеріальних активів у період дії пільги починаючи з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку дії такої пільги за умови їх введення в подальшому в експлуатацію та використання у діяльності платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування;

збільшення обсягу виробництва. Показник збільшення обсягу виробництва розраховується шляхом порівняння показників собівартості реалізованої продукції за базовий звітний (податковий) період, що передував періоду виникнення пільги (вивільнених коштів), та поточного звітного (податкового) періоду в цінах базового звітного (податкового) періоду;

запровадження новітніх технологій, яке включає витрати, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на розробку, впровадження та освоєння виробництва нової продукції чи послуг, створення чи впровадження та (або) вдосконалення конкурентоздатних технологій, а також організаційно-технічних рішень виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що поліпшують структуру та якість виробництва основної продукції платника податку.

Витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи з літакобудування, створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, запровадження новітніх технологій, що понесені платником податків у період дії пільги, обліковуються починаючи з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку дії такої пільги.

Відповідно до п. 7 Порядку платник податку зобов'язаний збільшити податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму вивільнених коштів, які залишилися невикористаними платником на цілі, визначені цим Порядком, за результатами звітного (податкового) періоду, що настає після закінчення строку дії пільги з податку на прибуток підприємства.

Виходячи з викладеного, суб’єкти літакобудування, включені до Переліку  № 405, які здійснюють діяльність у галузі літакобудівної промисловості, та відповідають критеріям, передбаченим ст. 2 Закону № 2660, звільняються від сплати податку на прибуток підприємств відповідно до п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу до 1 січня 2025 року та вивільнені кошти мають бути спрямовані виключно за напрямками, що визначені п. 6 Порядку.

При цьому, такі вивільнені кошти повинні бути використані платником за цільовим призначенням до закінчення звітного (податкового) періоду, що настає після закінчення строку дії пільги з податку на прибуток підприємства.

Також, вивільнені кошти, не використані платником податків у звітному (податковому) періоді, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.