Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.09.2024 р. № 4303/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (  ) щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомляє, що є ветераном, учасником бойових дій та фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи. Відповідно до договору від (  ) та  на підставі Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для функціонування Українського ветеранського фонду (далі – Фонд), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 року № 256, має тримати від Фонду фінансову підтримку в розмірі (  ) грн на реалізацію проекту (  ). За умовами договору платник несе зобов’язання реалізувати проект та звітувати про цільове використання коштів. У випадку виконання зобов’язань за договором сума фінансової підтримки поверненню не підлягає. Прибутки та активи, отримані за наслідком реалізації проекту, належать виключно платнику. На підставі наказу Міністерства у справах ветеранів України від 31 березня 2022 року № 63, платником як фізичною особою – підприємцем було отримано від Фонду грошову допомогу на інтеграцію ветеранів у сумі (  ) гривень.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи підлягають вищезазначені грошові кошти оподаткуванню згідно законодавства України?

2. Якщо так, то чи є такі кошти доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку (за ставкою, передбаченою обраною групою), або вони підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором – 1,5 відсотка?

3. Якщо кошти підлягають оподаткуванню, то чи необхідно самостійно сплачувати податки та відобразити їх у звітності, або щодо вказаних сум податковим агентом виступає Фонд?

4. Чи підлягає стосовно вказаних сум нарахуванню та сплаті єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)?

Щодо першого – третього питань

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для функціонування Українського ветеранського фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 року № 256 (далі – Порядок № 256), бюджетні кошти використовуються Фондом для надання фінансової підтримки ветеранам та членам їх сімей для реалізації проектів (далі – фінансова підтримка), які за результатами конкурсного відбору визначені переможцями та спрямовані на:

реінтеграцію ветеранів та членів їх сімей до активного суспільного життя, забезпечення збереження та відновлення їх фізичного та психічного здоров’я;

підтримку підприємницької діяльності ветеранів та сприяння в їх працевлаштуванні.

Пунктом 5 Порядку № 256 передбачено, що право на отримання фінансової допомоги мають, зокрема, ветерани, які зареєстровані відповідно до вимог законодавства як фізичні особи - підприємці; члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та члени сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України, які зареєстровані відповідно до вимог законодавства як фізичні особи – підприємці.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Пунктом 14.1 статті 14 Кодексу визначено поняття, які вживаються в такому значенні:

господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункт 14.1 статті 14 Кодексу);

фінансова допомога – це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога – це, зокрема сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів (підпункт 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Кодексу);

самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (підпункт 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Крім того, грант – це одноразова безповоротна цільова виплата фізичним і юридичним особам грошової суми або дарування обладнання, приміщення (як правило, з власних коштів та майна) громадянами і юридичними особами, у тому числі іноземцями, а також міжнародними організаціями, для проведення наукових досліджень, впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, вжиття заходів екологічної безпеки та ліквідації наслідків екологічних катастроф, виконання творчих робіт, видання творів художньої, наукової, освітньої, образотворчої, медичної та іншої літератури тощо (З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції).

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу ХІV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (підпункт 1 пункту 292.1
статті 292 Кодексу).

Згідно з підпунктом 4 пункту 292.11 статті 292 Кодексу до складу доходу, визначеного статтею 292 Кодексу, не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм.

Таким чином, у разі якщо умовами договору про надання фінансової підтримки, укладеного між фізичною особою – підприємцем та неприбутковою організацією (фондом), не передбачається виробництво (виготовлення) та/або реалізація товарів, виконання робіт, надання послуг таким підприємцем на користь зазначеного фонду, а лише надання фінансової підтримки суб’єктам діяльності, тобто дохід у вигляді фінансової підтримки не пов’язаний з результатом від здійснення господарської діяльності фізичної особи – підприємця, то такий дохід не включається до доходу фізичної особи – підприємця, але оподатковується за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначені статтею 165 Кодексу, яка не містить дохід у вигляді фінансової підтримки.

Крім того, відповідно до підпункту 1.7 пункту 16¹ підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV та підрозділом 1
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпункті 3 і 4 пункту 170.13¹ статті 170 та пункту 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Разом з тим відповідно до підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 Кодексу.

Згідно з пунктом 167.1 статті 167 Кодексу ставка податку становить
18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5
статті 167 Кодексу).

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором
(підпункт 1.2 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16¹  підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (підпункт 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 та підпунктом 1.4 пункту 16¹ підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Кодексу, та військовий збір, використовуючи ставку, визначену підпунктом 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. 

Відповідно до пункту 179.2 статті 179 Кодексу визначено, що відповідно до розділу IV Кодексу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, крім випадків, коли подання податкової декларації прямо передбачено Кодексом, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу.

У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені пунктом 179.2 статті 179 Кодексу.

Особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається (підпункт «б» пункту 176.2 статті 176 Кодексу).

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 № 4, із змінами (далі – Порядок).

Відповідно до п. 4 розділу IV Порядку в додатку 4 ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб інші доходи, крім зазначених у статті 165 Кодексу відображаються податковим агентом у додатку 4 ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».

Враховуючи викладене, дохід у вигляді безповоротної фінансової підтримки, який виплачується Фондом на користь фізичної особи – підприємця, включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах та відображається податковим агентом, при виплаті платнику податку, у додатку 4 ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «127» як інші доходи. При цьому Фонд як податковий агент зобов’язаний виконати усі функції, визначені Кодексом.

Крім того, у фізичної особи обов’язку щодо подання податкової декларації та сплати податків і зборів не виникає за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Щодо четвертого питання

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня
2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (пункт 3 частини першої статті 1 Закону
№ 2464).

Страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов'язані сплачувати єдиний внесок (пункт 10 частини першої статті 1 Закону № 2464).

Виключно Законом № 2464 визначаються, зокрема, платники єдиного внеску (частина друга статті 2 Закону № 2464).

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (пункт 1 частини першої статті 7 Закону № 2464).

Таким чином, оскільки отриманий від Фонду платником податку дохід у вигляді фінансової підтримки здійснюються не в межах трудових відносин та не є винагородою за виконані роботи (послуги) за цивільно-правовим договором, то такі виплати не є базою нарахування єдиного внеску.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.