Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.06.2024 р. № 3109/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з постачання вживаних транспортних засобів і, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у ситуації 1 юридичною особою – платником ПДВ було придбано у неплатника ПДВ вживаний транспортний засіб. Надалі така юридична особа (далі – комітент) укладає з іншою юридичною особою – платником ПДВ (далі – комісіонер) договір комісії, згідно з яким комісіонер від свого імені, але за рахунок комітента здійснює продаж вищезазначеного транспортного засобу та отримує за це винагороду від комітента.

У ситуації 2 Товариство з метою подальшої реалізації придбаває вживаний транспортний засіб у іншого платника податку, яким, у свою чергу, такий вживаний транспортний засіб був придбаний у неплатника ПДВ.

У ситуації 3 платник ПДВ (продавець) отримує від покупця попередню оплату за вживаний транспортний засіб, який був придбаний продавцем у неплатника ПДВ, при цьому на дату отримання такої попередньої оплати база оподаткування ПДВ за операцією з постачання такого автомобіля не відома постачальнику.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

щодо ситуації 1: чи може комісіонер при реалізації вживаного транспортного засобу, отриманого в межах договору комісії від комітента, яким такий транспортний засіб був придбаний у неплатника ПДВ, визначати базу оподаткування ПДВ відповідно до норм пункту 189.3 статті 189 розділу V ПКУ?;

щодо ситуації 2: чи може платник ПДВ при реалізації вживаного транспортного засобу, який ним був придбаний у іншого платника податку, яким, у свою чергу, такий вживаний транспортний засіб був придбаний у неплатника ПДВ, визначати базу оподаткування ПДВ відповідно до норм пункту 189.3 статті 189 розділу V ПКУ?;

щодо ситуації 3: чи може постачальник у разі отримання від покупця попередньої оплати за вживаний транспортний засіб, який був придбаний таким постачальником у неплатника ПДВ, визначати податкові зобов’язання на дату формування бази оподаткування за операцією з постачання такого транспортного засобу (тобто на дату його фактичного продажу, на яку постачальнику стане відома ціна постачання такого транспортного засобу)?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V,              підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (підпункт «е» підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (далі – «перша подія»):

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 статті 187 розділу V ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з пунктом 189.3 статті 189 розділу V ПКУ, у разі якщо платник податку провадить підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), що прийняті за договором комісії в осіб, не зареєстрованих як платники податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку.

У випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, за договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом V ПКУ.

Датою збільшення податкових зобов'язань платника податку є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ.

При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:

для осіб, не зареєстрованих як платники податку, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче ринкової вартості такого засобу, розрахованої суб'єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону;

для платників податку виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Для цілей розділу V ПКУ вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

Новими транспортними засобами вважається, зокрема, наземний транспортний засіб – той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів.

Згідно з пунктом 189.4 статті 189 розділу V ПКУ базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому статтею 188 розділу V ПКУ.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 розділу V ПКУ.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1, 2

Пунктом 189.3 статті 189 розділу V ПКУ визначено окремий порядок визначення бази оподаткування ПДВ за операціями з постачання вживаних товарів, у тому числі транспортних засобів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ передача товарів згідно з договором комісії вважається постачанням товарів.

Таким чином, передача комітентом комісіонеру вживаного транспортного засобу, який був придбаний таким комітентом у неплатника ПДВ, є операцією з постачання такого вживаного транспортного засобу, база оподаткування за якою визначається відповідно до норм пункту 189.3 статті 189 розділу V ПКУ виходячи з позитивної різниці між ціною продажу (передачі комісіонеру) та ціною придбання такого вживаного транспортного засобу.

Оскільки комісіонеру такий вживаний транспортний засіб було поставлено (передано в межах договору комісії) комітентом, який є платником ПДВ, то до операції з подальшої реалізації такого вживаного транспортного засобу комісіонером норми пункту 189.3 статті 189 розділу V ПКУ не застосовуються, та база оподаткування ПДВ за такою операцією визначається відповідно до норм пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ.

При реалізації платником ПДВ вживаного транспортного засобу, який ним був придбаний у іншого платника податку, норми пункту 189.3 статті 189 розділу V ПКУ також не можуть бути застосовані (у тому числі якщо таким іншим платником податку зазначений вживаний транспортний засіб був придбаний у неплатника ПДВ). База оподаткування ПДВ у даному випадку визначається виходячи з договірної вартості постачання такого вживаного транспортного засобу.

Водночас будь-який платник податку (у тому числі покупець / комісіонер, про яких йдеться у зверненні) у разі виникнення необхідності має право звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації із відповідним зверненням, оформленим відповідно до вимог пункту 52.1 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ.

Щодо питання 3

Статтею 67 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина третя статті 180 ГКУ).

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року
№ 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

ПКУ, зокрема, пунктом 189.3 статті 189 розділу V ПКУ, не передбачено окремий порядок визначення дати виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання вживаних товарів (у тому числі транспортних засобів), які були придбані у неплатника ПДВ.

Отже, за операцією з постачання вживаних транспортних засобів, які були придбані Товариством у неплатника ПДВ, дата виникнення податкових зобов’язань, відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ, визначається на дату «першої події» – на дату отримання авансу. База оподаткування за такою операцією визначається на підставі первинних (бухгалтерських) документів з урахуванням умов господарських договорів та відповідно до норм пункту 189.3 статті 189 розділу V ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).