Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.06.2024 р. № 3110/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо нарахування ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

У зверненні зазначено, що між Міністерством, яке не є платником ПДВ, та Державним підприємством, яке є платником ПДВ, укладено договір, відповідно до якого Державне підприємство приймає від Міністерства на відповідальне зберігання (з правом використання) серверний комплекс керування базою даних з системою збереження даних (далі – обладнання). Згідно з укладеним договором Міністерство відшкодовує Державному підприємству вартість спожитої обладнанням електричної енергії. Обладнання розміщується в приміщенні, яке Державне підприємство орендує у Балансоутримувача такого приміщення, який не є платником ПДВ, а вартість спожитої електричної енергії (у тому числі обладнанням) Державне підприємство відшкодовує Балансоутримувачу.

Інформуючи про зазначене, Міністерство просить надати роз’яснення з питання правомірності нарахування Державним підприємством ПДВ на суму відшкодування Державному підприємству вартості спожитої обладнанням електричної енергії.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 ‒ 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, встановлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, регулюються Господарським кодексом України (далі – ГКУ).

Статтею 67 ГКУ встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідальне зберігання – господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик (підпункт 14.1.32 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 розділу V ПКУ (пункт 201.8 статті 201 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Оподаткуванню ПДВ підлягають операції з постачання товарів/послуг, що є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ. Визначати об'єкт оподаткування ПДВ має право особа, яка зареєстрована платником ПДВ.

Отримання платником ПДВ грошових коштів (у тому числі як відшкодування (компенсація) понесених витрат зі сплати за спожиту електричну енергію) не є окремим об’єктом оподаткування ПДВ.

Водночас грошові кошти, які згідно з укладеним договором отримуються платником ПДВ (крім бюджетної установи), зокрема у вигляді відшкодування (компенсації) понесених витрат зі сплати вартості спожитої електричної енергії, що може бути передбачено безпосередньо договором та/або окремою угодою щодо такого відшкодування, за своєю економічною сутністю є оплатою вартості поставлених товарів/послуг (у тому числі послуг з відповідального зберігання) та включаються до бази оподаткування ПДВ постачальником послуг у загальному порядку.

База оподаткування ПДВ за операціями з постачання таких послуг відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначається виходячи з їх договірної вартості. Така договірна вартість (база оподаткування) визначається без урахування ПДВ.

Податкові зобов’язання з ПДВ у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг на митній території України виникають у платника ПДВ незалежно від того, хто буде покупцем товарів/послуг: платник чи неплатник ПДВ.

Отже, в описаному у зверненні випадку послуги з оренди приміщення, в якому розміщується обладнання, Державному підприємству постачаються Балансоутримувачем такого приміщення. Оскільки Балансоутримувач не є платником ПДВ і не має права на нарахування ПДВ та складання податкових накладних, то вартість такої послуги, що включає суму відшкодування вартості спожитої електричної енергії, він обчислює без нарахування ПДВ, в зв’язку з чим відсутні підстави для формування за такою операцією орендарем податкового кредиту відповідно до статті 198 розділу V ПКУ.

Державне підприємство згідно з укладеним з Міністерством договором отримує від Міністерства оплату вартості наданої послуги, в тому числі у вигляді відшкодування вартості спожитої обладнанням електричної енергії, на вартість такої послуги нараховує ПДВ та на дату «першої події» (на дату зарахування коштів або на дату оформлення належним чином документа, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення) складає податкову накладну на Міністерство та реєструє її в ЄРПН. База оподаткування ПДВ за такою операцією згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначається виходячи з договірної вартості.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).