Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У МИКОЛАЇВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.06.2017 р. № 842/ІПК/14-29-14-06-10

щодо надання

консультації

надає індивідуальну податкову консультацію щодо роз'яснення практичного виконання норм законодавства з питань реєстраторів розрахункових операцій, проведення готівкових розрахунків при продажу складної побутової техніки.

Суть поставленого платником податків питання полягає у наступному:

-Чи може суб’єкт підприємницької діяльності (далі - СПД), який застосовує спрощену систему оцодаткування та здійснює роздрібну торгівлю різними товарами, у тому числі складною побутовою технікою, продавати товари (крім побутової техніки) споживачу за готівкові кошти, а при продажу побутової тexнiки виписувати рахунок покупцю для оплати через касу банку?

-Чи можливо при такій організації роботи магазину не застосовувати реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО)?

- Чи потрібно застосовувати РРО, якщо в магазині встановлений банківський РOS-термінал чи міні-термінал, за допомогою якого покупець здійснює платіж за товар (складну побутову техніку) готівкою або з банківської картки на банківський рахунок продавця?

Стосовно поставлених

питань слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ)

Реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) не застосовуються, зокрема платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операций у сфері торгівлі, громадського харчування та послугу із змінами та доповненнями (далі - Закон №265), передбачено, що термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону № 265 вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про захист прав споживачів».

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 (далі - Постанова № 231) затверджено перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягать гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО.

Відповідно до ст. 2. Закову № 265 місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжнихкарток, платіжних чеків, жетонів тощо.

При цьому, абзацом четвертим ст. 2 Закону № 265 встановлено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з ст. 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних

розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Згідно з п. 12 ст. 9 Закону № 265 РРО та розрахункові книжки не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

У разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі, а саме при переказі коштів з розрахункового рахунка суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором тощо, реєстратори розрахункових операцій не застосовується.

Отже, якщо фізична особа - підприємець є платником єдиного податку та здійснює продаж технічно складних побутових товарів, що піддягають гарантійному ремонту, то такий підприємець застосовує реєстратор розрахункових операцій під час продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів, а не лише технічно складних товарів.

Також слід, зазначити, якщо фізична особа - підприємець - платник єдиного податку здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійномуремонту лише в одній із господарських одиниць, то

така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком

на усіх своїх господарських одиницях, зокрема застосовувати реєстратори розрахункових операцій незалежно від асортименту товарів на інших господарських одиницях, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків - суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

Стосовно другого питання, звертаємо увагу, що приймання від покупця оплати із застосуванням платіжних карток - це розрахункова операція ( абз. 4 ст. 2 Закону №265).

Так статтею 3 Закону №265 передбачено, що при розрахункових операціях (у тому числі і в безготівковій формі, із застосуванням платіжних карток) суб’єкт господарювання повинен проводити розрахунки через реєстратор розрахункових операцій (ст.З Закону №265). Крім цього норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту. Також, слід відмітити, що згідно п.6 ст. 9 Закону №265 РРО та розрахункові книжки не застосовуються, при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які відносяться відповідно до ПКУ до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Таким чином застосування РРО є обов'язковим.

Водночас, у разі проведення розрахунків через програмно - технічні комплекси самообслуговування (ПТКС), які належать банкам, застосування РРО є не обов’язковим.

звертає увагу, що

відповідно до вимог пункту 52.2 статті 52 ПКУ Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.