Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.09.2024 р. № 4479/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація                                            

                                                         

Державна податкова служба України розглянула звернення                                щодо податкових наслідків в описаній у зверненні ситуації та у межах компетенції, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство-1 має намір бути власником генеруючої потужності (сонячної електростанції, потужністю 120 кВт), що підключена до електричної мережі активного споживача (Товариства-2).

Між Товариством-1 та Товариством-2 планується укладення цивільно-правового договору на купівлю-продаж електричної енергії, виробленої із вказаної вище сонячної електростанції.

З огляду на викладене, Товариство-1 просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) які вимоги податкового обліку повинні бути дотримані Товариством-1 перед отриманням оплати від Товариства-2 за електричну енергію, вироблену із вказаної вище сонячної електростанції;

2) чи необхідно Товарситву-1 отримати ліцензію для продажу електричної енергії та яку саме?

Згідно з інформаційними базами даних ДПС станом на 09.09.2024 Товариство-1 не зареєстровано як платник ПДВ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів (у тому числі електричної енергії)/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Правила формування податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ та їх коригування, а також складання податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 192, 198, 201 розділу V ПКУ. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами і доповненнями.

Пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ визначено, що тимчасово, до 01  січня 2026 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону України                              від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії», постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 розділу V ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2026 року.

Під поняттям «касовий метод» для цілей оподаткування згідно з розділом V ПКУ розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180-183 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

Для цілей оподаткування ПДВ платниками податку є особи, перелік яких визначено підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пунктом 180.1 статті 180 розділу V ПКУ, зокрема юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі.

Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватись як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ) зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог,                 передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої − третьої групи.

До загального обсягу оподатковуваних операцій (загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ) для цілей реєстрації особи як платника ПДВ включається обсяг операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ.

Обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій не враховується.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненнях, ДПС інформує.

 

Щодо питання 1

 

Щодо податкового обліку з ПДВ

До дати реєстрації Товариства-1 як платника ПДВ Товариство-1 за операціями з постачання товарів (у тому числі електричної енергії) та/або послуг на митній території України не визначає об’єкта оподаткування ПДВ, не здійснює нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та формування податкового кредиту з ПДВ.

Якщо загальна сума від усіх здійснених Товариством-1 операцій з постачання товарів/послуг (у тому числі з урахуванням суми операцій з постачання електричної енергії на митній території України), що є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з розділом V ПКУ, протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищить 1 млн грн (без урахування ПДВ), то Товариство-1 буде зобов’язане зареєструватися як платник ПДВ згідно з пунктом 181.1 статті 181 розділу V ПКУ.

Починаючи з дати реєстрації Товариства-1 як платника ПДВ операції Товариства-1 з постачання товарів (у тому числі електричної енергії) та/або послуг на митній території України будуть об’єктом оподаткування ПДВ.

За такими операціями Товариство-1 зобов’язане буде визначати податкові зобов’язання з ПДВ та складати податкові накладні і реєструвати їх в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни, а також відображати такі операції у податковій звітності з ПДВ.

Щодо податкового обліку з акцизного податку

Правові основи оподаткування акцизним податком встановлено розділом VІ та підрозділом 5 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 215.1 статті 215 розділу VІ ПКУ до підакцизних товарів належать, зокрема електрична енергія.

Згідно з підпунктом 213.1.2 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ операції з реалізації електричної енергії є об’єктом оподаткування акцизним податком.

Водночас, підпунктом 213.2.8 пункту 213.2 статті 213 розділу VІ ПКУ визначено, що операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії не підлягають оподаткуванню акцизним податком.

 

Щодо питання 2

 

ДПС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (пункт 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 із змінами).

Статтею 19¹ розділу І ПКУ встановлено функції контролюючих органів, визначених підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 розділу ІІ ПКУ – податкових органів (центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальних органів).

Податкові органи, виконують, зокрема, але не виключно, такі функції:

здійснюють ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом (підпункт 19 ¹.1.13 пункту 19 ¹.1 статті 19 ¹ розділу І ПКУ);

здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального                 (підпункт 19 ¹.1.16 пункту 19 ¹ статті 19 ¹ розділу І ПКУ).

Перелік органів ліцензування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 609 (зі змінами) (далі – Перелік № 609), в якому зазначено види господарської діяльності та найменування органів, які здійснюють ліцензування такої діяльності.

Відповідно до Переліку № 609:

ДПС та територіальні органи ДПС здійснюють ліцензування виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального, оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, зберігання пального (пункт 6 Переліку № 609);

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснює ліцензування, зокрема, діяльності у сфері електроенергетики (пункт 25 Переліку № 609).

Отже, питання щодо ліцензування діяльності з реалізації електричної енергії  не належить до компетенції ДПС.

 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).