X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.09.2024 р. № 4502/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо питань оподаткування дивідендів та, керуючись ст. 52Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, товариство планує придбати у 2024 році корпоративні права юридичної особи – резидента України (далі – українська компанія) у розмірі 19 відсотків частки у статутному капіталі такої юридичної особи.

Водночас юридична особа – резидент Естонії планує придбати 51 відсоток корпоративних прав товариства-заявника.

При цьому кінцевим бенефіціарним власником (контролером) товариства – заявника, компанії – резидента Естонії та української компанії є одна і та сама фізична особа (резидент України).

Українська компанія у 2025 році планує здійснити виплату дивідендів за 2024 рік на користь власників корпоративних прав у зв’язку з розподілом чистого прибутку.

Крім того товариство-заявник у 2025 році планує здійснити виплату дивідендів за 2024 рік на користь власників корпоративних прав, зокрема компанії – резидента Естонії пропорційно до розміру частки у статутному капіталітовариства-заявника.

Враховуючи викладене вище, товариство запитує:

1. Чи буде вважатись товариство-заявник материнською компанією по відношенню до української компанії в розумінні п.п. 14.1.103 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та повинно буде вести окремий облік отриманих від української компанії дивідендів та виплачених дивідендів на користь естонської компанії відповідно до вимог абзацу другого п.п. 57.11.3 п. 57.11 ст. 57 Кодексу?

2. Чи підпадають під звільнення від сплати авансового внеску відповідно до абзацу другого п.п. 57.11.3 п. 57.11 ст. 57 Кодексу суми дивідендів, отримані товариством- заявником від української компанії та виплачені товариством –заявником дивіденди на користь естонської компанії, що сплачуються в межах доходів товариства-заявника у вигляді дивідендів від української компанії?

Щодо питання 1-2

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексу та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексу і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Материнські компанії - юридичні особи, які є власниками інших юридичних осіб або здійснюють контроль над такими юридичними особами, як пов’язані особи (п.п. 14.1.103 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Підпунктом 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, щопов’язані особи - юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням встановлених критеріїв. Зокрема юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є одна і та сама фізична особа,вважаютьсяпов’язаними особами (п.п.«а» п.п.14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Пунктом 31 частини першої ст. 1 Закону України від 14 грудня 2021 року № 1953-IX «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (далі – Закон № 1953) встановлено, що материнська компанія - юридична особа, яка здійснює контроль щодо іншої юридичної особи (дочірньої компанії). При цьому контроль (вирішальний вплив) - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами акціями або правами голосу за акціями, часткою у статутному (складеному) капіталі юридичної особи в розмірі 50 і більше відсотків та/або незалежна від формального володіння можливість здійснення такого впливу на управління чи діяльність юридичної особи (п. 24 частини першої ст. 1 Закону № 1953).

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначено п. 57.1 1 ст. 57 Кодексу.

Відповідно до п.п. 57.11.1 п. 57.11 ст. 57 Кодексу у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 57.11.3 п. 57.11 ст. 57 Кодексу авансовий внесок, передбачений п.п. 57.11.2 цього пункту, не справляється у разі виплати дивідендів:

на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими п.п. 57.11.2 цього пункту. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

фізичним особам.

Відповідно до п.п. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 Кодексу крім випадків, передбачених п.п. 57.11.3 п. 57.11 ст. 57 Кодексу,емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за базовою (основною) ставкою, встановленою ст. 136 Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання підприємством - емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).

При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку.

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених п.п.57.113 п. 57.11ст. 57 Кодексу), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацами першим та другим цього підпункту є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована відповідно до принципу «витягнутої руки» в операціях, визнаних відповідно до ст. 39 цього Кодексу контрольованими. Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною ст. 136 цього Кодексу базовою (основною) ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена ст. 136 цього Кодексу базова (основна) ставка.

Водночас зазначаємо, що у запиті недостатньо інформації для надання повної відповіді (товариством-заявником не надано доказів можливості здійснення вирішальноговпливу на управління чи діяльністьукраїнської компанії, у разі володіння часткою у статутному (складеному) капіталі юридичної особи у розмірі менше 50 відсотків).

Пунктом 52.2 ст. 52 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.