Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.09.2024 р. № 4534/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду           звернення приватного акціонерного товариства (далі – Товариство) на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно ліцензування діяльності з пальним, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомляє, що має ліцензію на право виробництва пального терміном дії до 01.07.2024.

У зверненні зазначено, що Товариством у червні 2024 року було надіслано до ДПС лист з пакетом документів для отримання ліцензії на право виробництва пального.

Листом від 26.07.2024 Товариство отримало відмову в отриманні вищезазначеної ліцензії на підставі недотриманих вимог, а саме:

абзацу третього частини 11 статті 3 Закону України від 19 грудня           1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів,  рідин,  що  використовуються  в  електронних  сигаретах, та пального»

(далі – Закон № 481) – відсутній акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці виробництва пального, необхідних для виробництва та зберігання пального;

абзацу шостого частини 11 статті 3 Закону № 481 -  відсутні державні стандарти (ДСТУ), що стосуються виробництва та зберігання пального.

 

Враховуючи зазначене Товариство запитує.

1. Чи правильно Товариство розуміє, що у нього є час подати заяву протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому Закон України                     від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) набрав чинності, тобто до 31.10.2024?
2. Так як Товариством було подано до ДПС заяву від 12.06.2024 про отримання ліцензії на право виробництва пального, на Товариство не поширюється пункт 5 частини другої статті 73 Закону № 3817, згідно якого на суб’єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за виробництво пального без наявності ліцензії – 165 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня звітного (податкового) року?
3. Якщо акти здачі-приймання, вказані у листі-відмові, не підпадають під поняття абзацу першого частини 11 статті 3 Закону № 481, то яким документом їх можливо замінити, враховуючи строк зберігання для первинних документів, що фіксують факт виконання господарських операцій?

 

Щодо питань 1 та 2

 

З 27 липня 2024 року набрав чинності Закон № 3817-ІХ, крім окремих його норм, зокрема, розділу VІІ «Ліцензування» Закону № 3817, який набирає чинності та вводиться в дію з 01 січня 2025 року (крім пунктів 22, 23 і 25 частини другої статті 46, статті 49).

При цьому, пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон № 481 втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

Відповідно до частини першої статті 26 розділу IV Закону № 3817 виробництво пального здійснюється суб’єктами господарювання за умови наявності ліцензії на право виробництва пального.

Відповідно до пункту 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення»               Закону № 3817 суб’єкт господарювання, який починаючи з дня введення воєнного   стану   в   Україні,   введеного   Указом   Президента   України  «Про

введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України

«Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до дня набрання чинності цим Законом здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої закінчився у цей період, та який не отримав нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, зобов’язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому цей Закон набрав чинності:

подати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у порядку, визначеному Законом № 481;

сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, у тому числі за період з дня закінчення строку дії раніше виданої/наданої ліцензії до останнього дня третього місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон, або до дня отримання нової ліцензії.

Пунктом 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 встановлено, що у разі невиконання суб’єктом господарювання протягом визначеного цим пунктом періоду вимоги щодо сплати чергових платежів ліцензія, строк дії якої закінчився у період, визначений абзацом першим цього пункту, визнається недійсною з дати закінчення строку її дії, а господарська діяльність, яку провадив суб’єкт господарювання після закінчення строку дії ліцензії, визнається такою, що провадилася без наявності ліцензії, з відповідним застосуванням до суб’єкта господарювання фінансових санкцій, визначених Законом № 481.

Відповідно до частини другої ст. 17 Закону № 481 до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва пального без наявності ліцензії - 1000000 гривень.

На заяву Товариства від 12.06.2024 щодо отримання ліцензії на право виробництва пального Державною податковою службою України 26.07.2024 направлено відмову у видачі зазначеної ліцензії. Подання заяви щодо отримання ліцензії від 12.06.2024 не звільняє Товариство від відповідальності за невиконання вимоги щодо сплати чергових платежів протягом визначеного пунктом 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 періоду.

Оскільки строк дії ліцензії Товариства на право виробництва пального закінчився 01.07.2024, тобто у період, визначений абзацом першим пункту 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817, у Товариства виникає обов’язок протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон:

подати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності;

сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, у тому числі за період з дня закінчення строку дії раніше виданої/наданої ліцензії до останнього дня третього місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон, або до дня отримання нової ліцензії.

 

Щодо питання 3

 

До 1 січня 2025 року порядок отримання ліцензії на виробництво пального регламентується ст. 3 Закону № 481.

Ліцензії на всі види діяльності, передбачені ст. 3 Закону № 481, видаються за умови обов’язкової реєстрації об’єкта оподаткування відповідно до вимог                 п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (частина п’ята статті 3                  Закону № 481).

Згідно з частиною шостою статті 3 Закону № 481 ліцензії на право виробництва пального видаються, анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відповідно до частини одинадцятої статті 3 Закону № 481 для отримання ліцензії на право виробництва пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт для виробництва пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці виробництва пального, необхідних для виробництва та зберігання пального;

документ, що підтверджує акредитацію випробувальної лабораторії з визначення показників якості пального, виданий уповноваженим органом, та договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки або декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці;

технологічна документація (стандарти, регламенти, технологічні інструкції), що стосується виробництва та зберігання пального;

технічні умови щодо виробництва пального заданої якості, які повинні відповідати вимогам технічних регламентів та національним стандартам з якості пального.

Отже, статтею 3 Закону № 481 встановлено вичерпний перелік документів, які суб’єкту господарювання необхідно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, для отримання ліцензії на право виробництва пального. При цьому у статті 3 Закону № 481 відсутні будь-які виключення, які б дозволили суб’єкту господарювання не подавати до контролюючого органу зазначені у переліку документи (або один з них) у зв’язку з відсутністю або втратою таких документів.

Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 28 Закону України від 20 травня 1999 року «Про архітектурну діяльність» зі змінами власники та користувачі об’єктів архітектури зобов’язані зберігати комплект проектної документації, за якою збудовано об’єкт архітектури, та паспорт об’єкта, та передавати цю документацію новому власнику.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року «Питання Державної інспекції архітектури та містобудування» функції з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду виконує Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).